Недільні урочистості, пов’язані з 78-ою річницею Варшавського повстання, відбулися перед пам’ятником воякам «Живіцеля» в Жолібожі. Пам’ять героїв повстання вшанували покладанням вінків та пошановним залпом. Повстання в цьому районі почалося 1 серпня 1944 року ще до години «Ш».
У церемонії взяли участь представники найважливіших державних інституцій, ветерани та жителі Жоліборжа. – Після відновлення Польщею свободи Варшавське повстання є предметом численних дискусій і полеміки. Але нам, варшавським повстанцям, відведено належне місце на сторінках сучасної історії – сказав учасник повстання проф. Мечислав Пулавський. – Мені особливо приємно, що історія нашої боротьби з окупаційною армією нині так сильно цікавить молодь. Вони є елементом побудови ідентичності поляків, або, нарешті, вони все ще є великим уроком патріотичних цінностей і поглядів, – підкреслив він. Потім заспівали «Жолібозький марш».
Під час церемонії о. Марцін Юрак, парох костелу Матері Божої Королеви Польської в Марімонті та капелан ветеранів «Живіцеля». У короткій проповіді він попросив «благодаті миру, єдності та припинення бойових дій в Україні та в усіх місцях світу, де точаться війни».
Потім було зачитано звернення пам’яті та список вояків групи Армії Крайової «Живіцель», які загинули минулого року. На їх честь було дано триразовий почесний залп.
На завершення представники, зокрема, жителя, прем’єр-міністр, парламент, міська влада, Жоліборзький район, ветеранські організації та мешканці району поклали вінки та квіти до Пам’ятника воїнам «Живіцеля». Вшановували героїв повстання і флагманські пости, які чисельно прийшли. Перед обеліском запалили свічки.
Пам’ятник воякам «Живіцеля» є одним із найважливіших місць пам’яті про Варшавське повстання в Жоліборжі. Традиційно до річниці початку боїв тут збираються повстанці, що воюють у цій частині міста, та воїни партизанських загонів Армії Крайової, які допомагали району бойових дій з Білян і Кампіноського лісу.
78-а річниця Варшавського повстання. Перелік перешкод на дорозі.
У Жолібожі почалося Варшавське повстання
1 серпня 1944 р. бл. 13.30 на вул. Красінського, солдати Армії Крайової, які везли зброю до місця зосередження однієї з частин, зіткнулися з німецьким патрулем. Почалася тривала перестрілка. Німці підтягли підкріплення з Середмістя, до бою приєдналися нові загони повстанців. Протягом усього періоду повстання Жолібож, відрізаний німецькими військами від Середмістя на лінії Ґданського залізничного вокзалу, був повстанською державою «Жоліборська Річ Посполита» з ефективно організованою військовою та цивільною адміністрацією. Окрім шести тренувальних таборів – «Żaglowiec», «Żbik», «Żmija», «Żniwiarz», «Żubr» та «Żyrafa». У Жоліборжі також була санітарна служба, розвідники перевозили звіти каналізацією. Підрозділи 2-ї дивізії Війська Польського в середині вересня вступили в бій за Жолібож, який форсував берег Вісли через Прагу. Через відсутність підтримки з боку радянських військ їх місія закінчилася поразкою.
Солдати, що воюють у Жоліборжі, підкреслюють роль свого командира «Живіцеля» – полковника Мечислава Нєдзельського, який, незважаючи на поранення, керував обороною району до кінця. Після війни полковник Мєчислав Нєдзельський «Живіцель» виїхав до США, де працював чорноробом. Він помер 18 травня 1980 року в Чикаго у віці 83 років. Його прах було привезено до Польщі у вересні 1992 року та покладено у Військові Повонзкі у штабі повстанців, де поховані його підлеглі.
Варшавське повстання закінчилося в Жоліборжі лише 30 вересня. «Żywiciel», незважаючи на драматичну військову ситуацію, не хотів здавати район, але виконував накази командувача повстанням генерала Тадеуша Коморовського «Бор». Близько 1500 жоліборзьких солдатів Армії Крайової потрапили в полон.
Також ми повідомляли про зустріч президента Анджея Дуди та президента Варшави Рафала Тшасковського з повстанцями:
«Я хочу подякувати варшавським повстанцям за те, що вони»TVN24
Основне джерело фото: Томаш Ґзелл / PAP
