Бенедикт XVI помер у віці 95 років. Він став главою католицької церкви після смерті Івана Павла II. Його понтифікат тривав вісім років. У лютому 2013 року Бенедикт XVI несподівано оголосив про своє рішення зректися престолу, пославшись на свій похилий вік. Останні роки свого життя він провів як папа-емерит, живучи в монастирі у Ватиканських садах.
Речник Святого Престолу оголосив про смерть Бенедикта XVI у суботу вранці. “З жалем повідомляю вам, що Папа-емерит Бенедикт XVI помер сьогодні о 9:34 ранку в монастирі Mater Ecclesiae у Ватикані. Подальша інформація буде надана якомога швидше”, – йдеться в його письмовій заяві.
Кардинал Йозеф Ратцінгер був обраний папою 19 квітня 2005 року, на другий день конклаву, через сімнадцять днів після смерті Івана Павла II (помер 2 квітня). Будучи 265-м папою в історії, він взяв ім’я Бенедикт XVI і девіз Cooperatores Veritatis (Співробітники правди).
Він був главою католицької церкви менше восьми років. 11 лютого 2013 року він несподівано оголосив про зречення від престолу, пославшись на похилий вік. Це рішення викликало шок і подив у всьому світі. Наголошується, що це перший подібний випадок за шістсот років. Проте були коментарі, що це свідчить про глибоку відповідальність за Церкву.
Папа Бенедикт XVI – дитинство та юність
Йозеф Ратцінгер народився 16 квітня 1927 року в баварському містечку Марктль як молодший із трьох дітей поліцейського та кухарки. Перші роки дитинства він провів у Тітмонінгу, а в 1937 році переїхав із сім’єю до Траунштейна. Його батько Йосип був критиком нацизму, через що Ратцінгерам довелося кілька разів змінювати місце проживання. Брат папи, Георг, сказав роками пізніше: «Наш батько був запеклим противником нацизму, тому що вважав, що він суперечить нашій вірі».
Ще в дитинстві майбутній папа заявив, що хоче стати священиком. У 1939 році Йозеф Ратцінгер вступив до семінарії, але початок Другої світової війни перервав його навчання. У 1943 році був призваний до загону помічників ППО. На фронт його так і не відправили. На рубежі квітня-травня 1945 р. дезертирував.
Від священичих свячень до понтифікату
Після війни продовжив навчання в духовній семінарії, у 1946-1951 рр. вивчав філософію та теологію у Фрайбурзі та Мюнхені, а в 1951 р. був висвячений на священика. Через два роки, у 1953 році, він отримав ступінь доктора теології в Мюнхенському університеті.
У 1957-1959 роках він викладав догматику і богослов’я в коледжі філософії і теології у Фрайзінгу, а потім переїхав до Боннського університету, де працював наступні 10 років. Він також читав лекції в університетах Мюнстера і Тюбінгена. У 1969 році він почав працювати в університеті Регенсбурга, де згодом став проректором.
Ратцінгер був автором багатьох публікацій. Його наукові досягнення спонукали архієпископа Кельна Йозефа Фрінгса запропонувати молодому теологу функцію свого асистента під час Другого Ватиканського Собору в 1962-1965 роках. Тоді Ратцінгер став відомий як прогресивний священнослужитель, який став прихильником реформ.
У 1977 році Папа Павло VI призначив його архієпископом Мюнхена і Фрайзінга, а в 1981 році Іван Павло ІІ призначив його префектом Конгрегації Доктрини Віри. На цій посаді кардинал Ратцінгер діяв для збереження ортодоксального вчення Церкви про зачаття, діалог між релігіями та усиновлення дітей гомосексуальними парами.
Ратцінгер дуже добре знав Івана Павла ІІ. Вони зустрілися за рік до обрання Папою Римським Кароля Войтили, і більше двох десятиліть Ратцінгер був його найближчим радником. У 1979 році супроводжував його в його першій прощі до Польщі. Можливо, що напр. саме завдяки цим близьким стосункам кардинали обрали його наступником папи-поляка.
Понтифікат Бенедикта XVI
На момент обрання Ратцінгеру було 78 років, він став найстарішим папою за майже 300 років. Протягом свого восьмирічного понтифікату він здійснив 24 поїздки за кордон і 33 в Італію. У травні 2006 року він відвідав Польщу, куди побував серед ін до колишнього німецького нацистського концентраційного табору смерті Аушвіц-Біркенау.
Бенедикт XVI зіткнувся з багатьма викликами, такими як зменшення кількості вірних і покликань або збільшення випадків сексуального насильства з боку священиків. Хоча під час свого понтифікату він визнавав перевагу католицизму над іншими релігіями, він продовжував діалог, розпочатий його попередником, напр. з іудаїзмом та ісламом. Однією з головних його цілей було оновлення Церкви в Європі. Він був консерватором у питаннях, що стосувалися целібату священиків і церковних структур.
У січні 2009 року він прийняв суперечливе рішення скасувати відлучення чотирьох єпископів, накладене 11 років тому Іваном Павлом II. т. зв єпископи-лефевристи були висвячені 21 рік тому, без згоди Ватикану, від архієпископа Марселя Лефевра, також відлученого від церкви. Церква розцінила це як «акт розколу».
Бенедикт XVI призначив трьох польських кардиналів: Станіслава Дзівіша, Станіслава Рилку та Казимира Нича. 1 травня 2011 року він офіційно проголосив Івана Павла ІІ блаженним, після того як у січні того ж року погодився на оголошення декрету про визнання чуда через заступництво поляка, що формально завершило процес його беатифікації.
Це був найкоротший процес беатифікації в історії, який розпочався лише через місяць після смерті Папи, в обхід п’ятирічної вимоги. Через три роки, 27 квітня 2014 року, Папа Франциск канонізував Івана Павла ІІ у присутності Бенедикта XVI у відставці.
Бенедикта XVI цінували навіть критики за вміння об’єктивно й незацікавлено обговорювати спірні питання, смирення та ґрунтовну освіту, не лише теологічну й філософську. Він міг говорити кількома мовами і добре грав на піаніно.
Перший папа за 600 років, який зрікся престолу
Бенедикт XVI став першим папою, який пішов у відставку після Григорія XII, який пішов у відставку в 1415 році.
Бенедикт XVI оголосив про своє рішення 11 лютого 2013 року, оголосивши, що 28 лютого йде у відставку. Жив у монастирі у Ватикані. Йому було присвоєно спеціально створений у Католицькій Церкві титул Папи-емерита, який носить Глава Церкви з 2013 року після оголошення возз’єднаннятобто звільнення з посади.
Дивитися також: Бенедикт XVI завершив свій понтифікат
Ратцінгер пояснив, що через свій вік і стан здоров’я він більше не може керувати церквою, яка налічує понад 1,3 мільярда віруючих. Він підкреслив, що відставка була лише за станом здоров’я. «Я зробив це абсолютно вільно, для блага Церкви, після довгої молитви та іспиту сумління перед Богом», — сказав він. Під час свого останнього виступу на св. Понад 50 тисяч людей зібралися на вул. Його наступником став Хорхе Маріо Берголіо, який досі займає понтифікат, і взяв ім’я Франциск.
Дивіться також: Бенедикт XVI про «фанатиків», «теорії змови» та «чисту совість»
Зречення Бенедикта XVI було неочікуваним, і експерти наголошували, що його наступнику доведеться зіткнутися зі скандалами в Церкві, про які дізнався світ.
Звіт, опублікований у січні 2022 року на замовлення архієпархії Мюнхена і Фрайзінга, показує, що коли Ратцінгер очолював її між 1977 і 1982 роками, він нібито знав про щонайменше чотири випадки жорстокого поводження з боку місцевих священиків і не вжив жодних заходів.
У листі, опублікованому через місяць після публікації звіту, папа-емерит відкинув звинувачення, але підкреслив, що йому «соромно перед усіма жертвами сексуального насильства». «Я ніс велику відповідальність у католицькій церкві. Тим більше мені боляче за зловживання та помилки, які сталися під час мого перебування на посаді», – написав він.
У 2020 році ЗМІ поширювали інформацію про поганий стан здоров’я колишнього Папи. Його джерелом був біограф Ратцінгера Петер Зеевальд. Тоді прес-служба Ватикану відповіла на ці повідомлення повідомленням, що стан здоров’я тодішнього 93-річного почесного папи не викликає особливого занепокоєння. У серпні 2022 року колишній Папа разом із Папою Франциском та 19 новопризначеними кардиналами відвідав Ватиканські сади.
tvn24.pl, theguardian.com, britannica.com
Основне джерело фото: Getty Images