День слов'янської писемності та культури у 2024 році, як і щорічно, відзначатимуть 24 травня у п'ятницю (дата за старим стилем – 11 травня). Цьому святу вже понад два століття. Статус офіційного йому було надано 1863 року — тисячоліття тому було створено абетку, яка стала основною для сучасного алфавіту — кирилиця. Цього дня вшановували засновників російської культури, братів Кирила та Мефодія, вихідців із Візантії.
історія свята
Найвище звання святості — рівноапостольне, Православна церква привласнила його двом правителям вищого стану — князю Ігореві та княгині Ользі, та братам Кирилові та Мефодії, уродженим Михайлу та Костянтину. Ці вчені вважаються одними з перших просвітителів слов'янських народів, творців абетки та писемності. Великими подвижниками.
Діяльність братів не обмежувалася “кабінетною роботою”. 857 року вчені займалися поширенням християнської релігії серед невірних. Саме їх послали в Хазарський каганат як послів, де вони повинні були переконати хозар зупинити набіги, що виснажують Русь. Брати не лише блискуче впоралися з поставленим завданням, а й роз'яснили язичникам сутність християнства, переконавши хреститись князя. Разом із вченими додому повернулося 200 бранців, захоплених під час останніх набігів.
У 1 столітті слов'янські народи розмовляли однією мовою, але у кожній місцевості були свої говірки. Але вони не мали писемності, і молилися вони за грецькими релігійними текстами. Священики перекладали по-різному, через що тлумачення перекручувалося. Використання латині не рятувало становище, через що виник грунт для розвитку інакодумства. Виникла необхідність створення слов'янської писемності. Для вирішення завдання до Моравії направили братів-науковців. І вже 11 травня 863 року у місті Пліську вони не лише представили новий алфавіт, а й переклали на кирилицю найважливіші для православ'я церковні книги. Кирило та Мефодій подарували російським людям можливість молитися рідною мовою.
Діяльність братів гідно оцінили у Росії лише у другій половині ХХ століття. Разом із поверненням до православ'я стали відзначати День культури, створили фонд ім. рівноапостольних святих.
За часів СРСР свято виявилося забутим. Але в 1986 близькородинні народи – росіяни, серби, македонці, болгари і поляки, відзначали 1100 років з дня смерті архієпископа Мефодія. На цій хвилі в Мурманську у 1986 р. організували свято Письменності. Ініціативу почали розвивати, і щорічно культурний захід почали проводити у різних містах країни.
Так тривало до 1990 року. А в 1991 році Президія Верховної Ради РРФСР 30 січня надала святу статусу офіційної державної. З того часу в Росії почали відзначати День писемності та культури. У 2004 р. указ Президента Росії підтвердив, що це свято має велике значення для країни.
Святкові заходи на День слов'янської писемності у 2024 році
Традиції церковно-державного російського свята зародилися два століття тому. У всіх храмах країни проводять хресні ходи, читають спеціальні літургії, спеціально готують програму церковного хору. Організуються паломницькі місії з монастирів. Найбільше гостей тим часом приймає кремлівський Успенський собор.
До цього дня готують безліч світських заходів — у День слов'янської писемності та культури у 2024 році, напевно, будуть:
- проводити класний годинник;
- організовувати тематичні лекції та конференції;
- влаштовувати виставки з книгами про життя та подвиг Святих Кирила та Мефодія;
- запрошувати на тематичні концерти;
- проводити благодійні ярмарки;
- показувати тематичні фільми;
- влаштовувати ігри для найменших.
Найбільший захід, який щорічно приурочують до знаменного дня, наголошують на значенні церковно-державного свята — вручення Патріаршої премії ім. Кирила та Мефодія. Нагороду вручають світським авторам, які зробили значний внесок у культуру країни. З кожним роком нагорода стає більш вагомою.
Премію було засновано синодом Православної церкви.
Заходи, на яких пояснюють, наскільки високий внесок братів у слов'янську культуру, наскільки важливо для об'єднання народів молитися своєю мовою, проводять у кінотеатрах, бібліотеках, палацах культури та навчальних закладах. У телевізійну сітку вводять тематичні програми, під час яких вчені розповідають, якого числа вперше проводилося святкування в СРСР, і як воно позначилося на розвитку країни.
Останнім часом з'явились нові версії. Якщо вірити останнім розвідкам, то візантійські вчені переклали церковні книги на глаголицю, а кирилицю розробили їхні учні. Але оскільки вона не доведена, то у День слов'янської писемності у 2024 році, як і раніше, згадуватимуть візантійських учених, які отримали найвище звання святості від церкви та всенародне визнання.
Читайте також:
День слов'янської писемності та культури у 2024 році, як і щорічно, відзначатимуть 24 травня у п'ятницю (дата за старим стилем – 11 травня). Цьому святу вже понад два століття. Статус офіційного йому було надано 1863 року — тисячоліття тому було створено абетку, яка стала основною для сучасного алфавіту — кирилиця. Цього дня вшановували засновників російської культури, братів Кирила та Мефодія, вихідців із Візантії.
історія свята
Найвище звання святості — рівноапостольне, Православна церква привласнила його двом правителям вищого стану — князю Ігореві та княгині Ользі, та братам Кирилові та Мефодії, уродженим Михайлу та Костянтину. Ці вчені вважаються одними з перших просвітителів слов'янських народів, творців абетки та писемності. Великими подвижниками.
Діяльність братів не обмежувалася “кабінетною роботою”. 857 року вчені займалися поширенням християнської релігії серед невірних. Саме їх послали в Хазарський каганат як послів, де вони повинні були переконати хозар зупинити набіги, що виснажують Русь. Брати не лише блискуче впоралися з поставленим завданням, а й роз'яснили язичникам сутність християнства, переконавши хреститись князя. Разом із вченими додому повернулося 200 бранців, захоплених під час останніх набігів.
У 1 столітті слов'янські народи розмовляли однією мовою, але у кожній місцевості були свої говірки. Але вони не мали писемності, і молилися вони за грецькими релігійними текстами. Священики перекладали по-різному, через що тлумачення перекручувалося. Використання латині не рятувало становище, через що виник грунт для розвитку інакодумства. Виникла необхідність створення слов'янської писемності. Для вирішення завдання до Моравії направили братів-науковців. І вже 11 травня 863 року у місті Пліську вони не лише представили новий алфавіт, а й переклали на кирилицю найважливіші для православ'я церковні книги. Кирило та Мефодій подарували російським людям можливість молитися рідною мовою.
Діяльність братів гідно оцінили у Росії лише у другій половині ХХ століття. Разом із поверненням до православ'я стали відзначати День культури, створили фонд ім. рівноапостольних святих.
За часів СРСР свято виявилося забутим. Але в 1986 близькородинні народи – росіяни, серби, македонці, болгари і поляки, відзначали 1100 років з дня смерті архієпископа Мефодія. На цій хвилі в Мурманську у 1986 р. організували свято Письменності. Ініціативу почали розвивати, і щорічно культурний захід почали проводити у різних містах країни.
Так тривало до 1990 року. А в 1991 році Президія Верховної Ради РРФСР 30 січня надала святу статусу офіційної державної. З того часу в Росії почали відзначати День писемності та культури. У 2004 р. указ Президента Росії підтвердив, що це свято має велике значення для країни.
Святкові заходи на День слов'янської писемності у 2024 році
Традиції церковно-державного російського свята зародилися два століття тому. У всіх храмах країни проводять хресні ходи, читають спеціальні літургії, спеціально готують програму церковного хору. Організуються паломницькі місії з монастирів. Найбільше гостей тим часом приймає кремлівський Успенський собор.
До цього дня готують безліч світських заходів — у День слов'янської писемності та культури у 2024 році, напевно, будуть:
- проводити класний годинник;
- організовувати тематичні лекції та конференції;
- влаштовувати виставки з книгами про життя та подвиг Святих Кирила та Мефодія;
- запрошувати на тематичні концерти;
- проводити благодійні ярмарки;
- показувати тематичні фільми;
- влаштовувати ігри для найменших.
Найбільший захід, який щорічно приурочують до знаменного дня, наголошують на значенні церковно-державного свята — вручення Патріаршої премії ім. Кирила та Мефодія. Нагороду вручають світським авторам, які зробили значний внесок у культуру країни. З кожним роком нагорода стає більш вагомою.
Премію було засновано синодом Православної церкви.
Заходи, на яких пояснюють, наскільки високий внесок братів у слов'янську культуру, наскільки важливо для об'єднання народів молитися своєю мовою, проводять у кінотеатрах, бібліотеках, палацах культури та навчальних закладах. У телевізійну сітку вводять тематичні програми, під час яких вчені розповідають, якого числа вперше проводилося святкування в СРСР, і як воно позначилося на розвитку країни.
Останнім часом з'явились нові версії. Якщо вірити останнім розвідкам, то візантійські вчені переклали церковні книги на глаголицю, а кирилицю розробили їхні учні. Але оскільки вона не доведена, то у День слов'янської писемності у 2024 році, як і раніше, згадуватимуть візантійських учених, які отримали найвище звання святості від церкви та всенародне визнання.
Читайте також:
