“Do They Know It’s Christmas” – це расистська різдвяна пісня? Експерт пояснює

З 1983 по 1985 рік Ефіопія потерпала від сильної посухи, яка призвела до голоду. Під впливом повідомлень про драматичну ситуацію в цій країні ірландський співак Боб Гелдоф вирішив заснувати благодійну музичну супергрупу Band Aid. Ідею він почав реалізовувати разом з журналісткою Полою Єйтс і шотландським продюсером Міджем Уре, а доходи від діяльності групи були спрямовані на допомогу голодуючим ефіопам. До ініціативи приєдналися найбільші музичні зірки того часу: Боно, Девід Боуї, Дюран Дюран, Джордж Майкл, Стінг і Філ Коллінз.

25 листопада 1984 року всі учасники сформованої таким чином групи зібралися в лондонській студії та протягом кількох годин записали різдвяну пісню «Do They Know It’s Christmas». Справа була гідною, було зібрано близько 8 мільйонів фунтів, і пісня стала вічним хітом. Його текст мав стосуватися проблем, з якими стикаються жителі Африки. Однак з часом увагу звернули на суперечливий підтекст її слів. Не бракує коментарів, що цей різдвяний хіт є расистським, і закликів припинити його трансляцію на радіо. Клопотання з цього приводу є на Changes.org.

Багато уривків із тексту пісні викликали суперечки. «І цього Різдва в Африці не буде снігу, найкращий подарунок, який вони отримають, — це життя. Там, де нічого ніколи не росте, немає дощів і не течуть річки, вони взагалі знають, що Різдво?» – звучить переклад одного з них. Подібні сумніви викликають слова: «Сьогодні, слава Богу, це вони, а не ви».

Активіст проти дискримінації доктор Ашер Лармі, якого цитує Lad Bible, назвав різдвяну пісню Band Aid «расистською» і закликав видалити її з радіо. – Це якийсь клятий жарт? У них не було карти? За словами Лармі, в Африці протікають сім найбільших річок світу. — Нічого ніколи не росте? Подивіться документальний фільм про дику природу. Не буде снігу і в Англії. І я впевнений, що найкращим подарунком, який отримають багато африканських дітей, буде PlayStation 5».

Таких голосів серед користувачів Інтернету чимало. «Сьогодні, слава Богу, це вони, а не ви». Я ніколи не розумів, наскільки огидними, егоїстичними та «нехристиянськими» є тексти пісні «Do They Know It’s Xmas», — написав автор пісні К. Дж. Майлз.

Професор Вільям Істерлі, економіст Нью-Йоркського університету, рік тому навіть назвав «Do They Know It’s Christmas» «найгіршою піснею в історії міжнародної допомоги».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Здорових, радісних, сімейних свят». З найкращими побажаннями від Марека Бжезінського та Посольства США в Польщі

Однак “Do They Know It’s Christmas” залишається одним із найпопулярніших різдвяних хітів, які щороку звучать на радіостанціях у всьому світі. У цій ситуації ми запитали експерта про звинувачення на її адресу: Маргарет Амака Огіа-Новак, медіаексперта, лінгвіста та культуролога з відділу журналістики Інституту соціальних комунікацій та медіанаук Університету Марії Кюрі-Склодовської. в Любліні.

tvn24.pl: «І на Різдво в Африці не буде снігу. Найбільший подарунок, який вони отримають цього року — це життя») – Чи подобаються вам ці слова з відомої різдвяної пісні «Do They Know It’s Christmas» “?

Маргарет Амака Охіа-Новак: Ці слова неправдиві, не відповідають дійсності. Незважаючи на благородну мету запису цієї пісні, її слова увічнюють колоніальний наратив представлення Африки як єдиної країни, де всі однакові та мають однакові потреби. Це увічнює тему про те, що люди в Африці просто повинні бути щасливі, що у них є життя, тому що вони позбавлені всіх інших потреб, окрім їжі, необхідної для життя. Що вони не люди, а якісь створіння, які мають лише базові потреби і для яких біла цивілізована Європа є єдиною надією на допомогу. Хоча це здається далеким, тут одразу спадає на думку асоціація з колоніальним імперіалізмом.

Отже, вони вам не подобаються?

Я їх не люблю, вони шкідливі.

І ця частина пісні: «Там, де нічого не росте, не йдуть дощі і не течуть ріки, чи знають вони, що це Різдво?» (Там, де нічого ніколи не росте, немає дощу чи течуть річки. Вони взагалі знають, що зараз Різдво?)? Мені здається, що в Ефіопії щось росте, наприклад кава. Я також думаю, що «вони» знають, що скоро знову буде Різдво, це переважно християнська країна, і вона християнська набагато довше, ніж більшість європейських країн. Справді, Африка є континентом, де сьогодні проживає найбільше християн.

Звичайно. Фраза про те, що ніщо ніколи не росте, поглиблює стереотипний образ Африки як місця, де є лише тривалі, нескінченні провали і більше нічого. Слова «вони хоч знають, що є свята» — це, у свою чергу, відтворення міфу про те, що в Африці є народи з деякими язичницькими віруваннями, але там живе понад 700 мільйонів християн.

Можливо, однак, слова цієї пісні можна пояснити контекстом, у якому вона була створена. Нарешті автори зібрали гроші на допомогу жертвам голоду в Ефіопії 1984 року.

Можливо, це можна пояснити, так. Але все-таки цей голод був лише в Ефіопії, а текст пісні говорить за всю Африку. Усі ці спрощення сьогодні можуть бути дуже шкідливими. Звичайно, наміри написання цієї пісні були благородними, наслідки цієї роботи також були хороші на той час. Але якщо такі слова повторювати і згадувати сьогодні, вони згодом впливатимуть на наше сприйняття всіх африканців.

Тут важливі наміри творців, як, наприклад, наміри Джуліана Тувіма, коли він написав вірш про негритянку Бамбо. Цей вірш 1935 року мав відкрити людям очі та допомогти дітям зрозуміти, що є люди, які виглядають інакше та живуть на іншому континенті. Коли люди з різних континентів не дуже спілкувалися між собою, не було такого потоку людей, як зараз, можливо, це певною мірою виконувало свою функцію. Але сьогодні, коли в польських дитсадках і школах є люди різних культур і етносів, відтворення таких стереотипів має негативні наслідки. Якщо такий контент не коментувати критично, це вчить нас продовжувати дивитися на Африку та її народ згори.

Тому що вони змушують усіх жителів африканських країн, навіть тих, хто живе в діаспорах по всьому світу, асоціювати нас лише з катастрофами, конфліктами та бідністю.

Я розумію приклад вірша про Бамбо, але з “Чи знають, що це Різдво” минуло лише 38 років. Чи справді наше сприйняття так сильно змінилося з часом? Як це можливо, щоб у Стінга, Боно, Джорджа Майкла та Боба Гелдофа не було проблем із заспіванням такого тексту?

Я глибоко вірю, що у виконавців були проблеми з цими словами, я їх дуже ціную. Я не думаю, що у виконавців цієї пісні були якісь погані наміри, але на той момент головною метою була допомога постраждалим від стихії, і це було в центрі уваги, і такі слова мали донести якомога більше людей.

Тож закривали очі на слова пісні, бо відчувалося, що в такому вигляді вони будуть більш зрозумілими та допоможуть зібрати більше грошей?

Ось так. Однак сьогодні контекст інший, є рух Black Lives Matter, жорстокість поліції проти афроамериканців, дискусія навколо слова на «м», літературні твори, такі як «Murzynek Bambo» чи книга «In Desert and Wilderness». Чи не варто зараз критично осмислювати такі повідомлення? Чи хочемо ми продовжувати функціонувати в ментальних рамках минулого? Ці питання сьогодні стосуються не лише прав африканців, а й прав ЛГБТ, людей з обмеженими можливостями та жінок.

Отже, ви не будете грати цю пісню на Різдво?

Я не буду грати цю пісню, але вчора я все одно почув її на своєму улюбленому радіо. Тут, на жаль, ми знову повертаємося до відсутності роздумів про те, що конотація таких слів сьогодні може бути колоніальною, припускаючи, що лише ми, білі рятівники, можемо врятувати первісну Африку від поразки.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Персональні подарунки. Як вибрати гарний подарунок?