Домашні коти в базі даних інвазивних чужорідних видів у Польщі. Що це означає для їх власників?

За даними Інституту охорони природи Польської академії наук, однією з найбільших загроз для охорони природи є біологічні інвазії чужорідних видів. Величезні масштаби цієї проблеми зумовлені, зокрема, тим, що це один із найменш передбачуваних і найбільш динамічних природних процесів, що є наслідком розвитку цивілізації. У той же час біологічні інвазії залишаються однією з найменш вивчених і найменш зрозумілих загроз біорізноманіттю.

«Інвазивні чужорідні види — це рослини, тварини, патогени та різні інші організми, які не є рідними для екосистем і можуть завдати шкоди навколишньому середовищу чи економіці», — каже Інститут охорони природи Польської академії наук. Крім того, вони можуть мати негативний вплив на здоров’я людини. Такі види мають негативний вплив, зокрема, на біорізноманіття, включаючи скорочення популяцій або знищення місцевих видів через харчову конкуренцію, хижацтво або передачу патогенів, а також порушення екосистем.

Наприкінці червня 2022 року домашня кішка (Felis catus). Це було описано як інвазивне.

«Домашній кіт Felis catus він був одомашнений, ймовірно, близько 10 000 років тому в колисці великих цивілізацій стародавнього Близького Сходу, що простягається від долини Нілу до південної частини Месопотамії. Тому, з суто наукової точки зору, в Європі, а отже, і в Польщі, його слід вважати чужорідним видом», – написали вчені з IOP PAN у заяві.

– Немає сумніву, що, по-перше, кіт є чужорідним видом у Польщі, а по-друге, немає сумніву, що він негативно впливає на природу. Я не знаю результатів досліджень, які б цьому суперечили, – пояснює в інтерв’ю tvnmeteo.pl Войцех Соларж, професор Інституту охорони природи Польської академії наук. – Коти вбивають щонайменше кілька сотень тисяч хребетних у Польщі щороку, і важко не згадати відсутність їхнього негативного впливу. Це наукові факти, додав він.

Експерт зазначив, що факт внесення кота до бази не змінює його правового статусу.

«Те, що ми надали цей статус кішці, ми також надали багатьом іншим інвазивним чужорідним видам: попелицям, бактеріям та іншим», — зазначив Войцех Соларж. Він зазначив, що база даних чужорідних видів нараховує понад 1800 видів, і лише деякі з них безпосередньо підпадають під дію положень Закону, регламенту ЄС. Йдеться про постанову Європейського парламенту та Європейської ради про превентивні та відновлювальні дії щодо інтродукції та поширення інвазійних чужорідних видів, яка набула чинності 1 січня 2015 року. – Санаційні заходи повинні проводитися щодо тих видів, які вказані в постанові. Це група з кількох десятків видів, кота в цьому списку немає і, ймовірно, ніколи не буде. Мені важко уявити ситуацію, що кота зарахують Євросоюзом чи Польщею до інвазійних видів, з якими потрібно боротися, – зазначив експерт. У Головному управлінні охорони навколишнього середовища також наголосили, що в списку інвазійних чужорідних видів котів немає, статус яких регулюється законом. Ні в Польщі, ні в усьому Євросоюзі.

Те, що наші муркоті, коли виходять на вулицю, полюють на хребетних, це точно. – Мені важко прийняти будь-які аргументи, що кішка – неінвазивний, нешкідливий вид. Але, з іншого боку, це зовсім не означає, що зараз їх потрібно масово знищувати, підкреслив Соларц. – Кішки просто вбивають мільйони тварин, так було завжди, нічого нового. Згодом котів приручили, щоб вони ловили мишей і допомагали людям, зазначив він.

Експерт посилався на статтю, опубліковану в 2019 році, в якій дослідники пишуть, скільки котів щороку вбивають птахів та інших хребетних. – Ця стаття стосується осіб, які безпосередньо загинули, але ми також маємо справу з особами, які отримали поранення. Такі особини, наприклад, можуть бути не в змозі розмножуватися, зазначив учений.

проф. Солорж вважає, що було б добре, якби ми обмежили кількість котів на вулиці в період розмноження, тому що смерть одного з батьків означає загибель всього виводка. – Я вважаю, що лише це було б чудовим кроком для покращення цієї ситуації, – зазначив він.

Дослідники: Даґні Краузе-Гриз, Якуб Гріз і Міхал Жмігорський написали в статті, опублікованій у 2019 році, що домашні коти щороку вбивають мільйони польських хребетних. Їхні підрахунки показали, що сільські муркоти щороку приносять додому близько 48,1 мільйона дрібних ссавців (їх фактична кількість коливається від 41,2 до 55,4 мільйона) і 8,9 мільйона птахів (від 6,7 до 10,9 мільйонів).

Кішки їдять ще більше тварин. Оцінки чисельності їхніх жертв складають 583,4 млн ссавців (їх кількість коливається в межах 505,3-667 млн) і 135,7 млн ​​птахів (103,9-171,3 млн) на рік.

Що стосується птахів, то найчастіше жертвами стають популярні види, які гніздяться поблизу людських осель. Це, наприклад, горобці, деревні горобці та шпаки – види, чисельність яких у Польщі загалом зменшується. Птахи, які гніздяться на землі, такі як жовта плиска, жайворонок або скигливка, також піддаються ризику нападу кішок.

Дослідження в Англії показали, що коти можуть бути причиною до 30 відсотків смертей серед місцевої популяції горобців. Кішки також можуть впливати на птахів опосередковано. Американські дослідження показують, наприклад, що стрес, викликаний їх присутністю, може знизити фертильність птахів.

Проблема інвазивних чужорідних видів зростає в основному через розвиток глобальної торгівлі, транспорту та туризму, які дозволяють легко інтродукувати та поширювати чужорідні види в навколишнє середовище. Якщо нове середовище чужорідного виду достатньо схоже на місцеве, він може легко вижити й розмножуватися. Крім того, він може не стикатися з природними ворогами чи іншими обмеженнями на своєму шляху, тому може стати інвазивним. Інвазивні чужорідні види збільшують свій ареал і витісняють місцеві види. Цей процес спричиняє соціально-економічні витрати, витрати на охорону здоров’я та навколишнє середовище в усьому світі.

Такі види також становлять загрозу розвитку через свій вплив на різні сектори економіки: сільське господарство, лісове господарство, рибальство, а також на природні екосистеми. Ця шкода ще більше посилюється зміною клімату, забрудненням навколишнього середовища, втратою середовища існування та трансформацією людського середовища.