Фальшива посмішка справді може покращити самопочуття. Дослідження з 19 країн показують, що підняття куточків рота робить нас щасливішими. Дослідники додають, що радість – не єдиний емоційний стан, яким ми можемо «контролювати» за допомогою міміки.
Чи може усмішка полегшити наше самопочуття, коли ми сумуємо? Вчені роками сперечалися, чи впливає вираз обличчя на наші емоційні переживання – ідея відома як гіпотеза зворотного зв’язку обличчя. У статті, опублікованій у журналі Nature Human Behavior, міжнародна група дослідників знайшла докази того, що навіть фальшива, удавана посмішка може зробити нас щасливішими.
Три техніки посмішки
У дослідженні взяли участь майже 3900 осіб з 19 країн, у тому числі з Польщі. Користувачі були розділені на три групи, які тестували три різні способи імітації посмішки. Хтось тримав ручку зубами, хтось імітував вирази усмішок акторів, а комусь давали завдання рухати куточки рота до вух і піднімати щоки, використовуючи лише м’язи обличчя.
У кожній групі половина учасників виконувала завдання, дивлячись на веселі зображення маленьких звіряток, розквітлих квітів та ефектних феєрверків. Інша половина просто побачила порожній екран. Користувачі дивилися ті самі фотографії (або їх відсутність) також, коли їх просили зберігати нейтральний вираз обличчя.
Щоб не розкривати учасникам мету дослідження, яка може вплинути на їхні результати, автори попросили їх виконати кілька невеликих вправ, включаючи прості математичні розрахунки. Після кожного заходу учасники оцінювали, наскільки вони щасливі.
Вираз обличчя має значення
Проаналізувавши дані, дослідники виявили помітне покращення настрою серед учасників, які імітували усміхнені картинки або підтягували куточки рота до вух. Ефект, з іншого боку, був набагато менш помітним при методі утримання ручки в роті. Вчені підозрюють, що це пов’язано зі скреготом зубів, яких немає в справжній посмішці.
«Розтягнення обличчя в усмішку може зробити людей щасливими, а насуплені брови — розлютити», — описує провідний автор дослідження Ніколас А. Коулз зі Стенфордського університету. – Тому свідоме переживання емоцій має бути принаймні частково пов’язане з тілесними відчуттями.
Автори підкреслюють, що цей ефект недостатньо сильний, щоб допомогти боротися з важкими захворюваннями, такими як депресія. Однак дослідження дає корисне розуміння того, що таке емоції та звідки вони беруться.
– Ми настільки часто відчуваємо емоції, що забуваємо, наскільки це дивовижна здатність. Без емоцій немає ні болю, ні насолоди, ні страждання, ні блаженства, ні трагедії, ні слави», – додає Коулз. – Наше дослідження дає нам фундаментальну інформацію про цей досвід.
Science Alert, stanford.edu
Основне джерело фото: Shutterstock
