Ґміна Гіби. Позначили придорожні дерева. Адміністратор гміни стверджує, що не всі зрізатимуть

«Більше 130 дерев у Сувальському озері призначено для вирубки. 5 років тому нам вдалося запобігти їх вирубці. Сподіваємося, що зможемо зробити це знову», – повідомляється на Facebook-профілі Dzika Polska. фундамент.

Це дерева, що ростуть вздовж дороги в районі Сейни, яку незабаром мають відбудувати.

– Ми занепокоїлися, коли помітили на деревах позначки у вигляді великих помаранчевих цифр. «Ми підрахували, що їх було понад 130, і повідомили про цей випадок «Дику Польщу», – розповідає Зофія Мацкевич, яка живе в Кукле вже майже три роки і входить до правління товариства «Пшитуласи», яке займається вихованням природи.

Він додає, що стан деяких дерев може свідчити про те, що їх потрібно вирубувати, але вирубки – це крайній захід і – ні в якому разі – не мають бути такого масштабу. – Це було б стихійним лихом, – вважає Мацкевич.

Проте зізнається, що серед мешканців, з якими розмовляла на цю тему, є й ті, хто живе тут «вічно» і для кого навколишня природа не є пріоритетом.

– Орієнтуються на розвиток інфраструктури та бажання наблизитися до сучасності. Просто треба пам’ятати про наступні покоління та зміни клімату. Крім того, я не думаю, що це слід розглядати за принципом «або-або». На мою думку, можна і дорогу відновити, і якомога більше дерев зберегти. Все, що вам потрібно, це трохи доброї волі, – стверджує Мацкевич.

Вона також наголошує, що, на її думку, влада має подумати, чи заохочуватимуть вирубки туристів відвідувати гміну чи відлякуватимуть їх. – Тим більше, що багато жителів живе з туризму. У нашому районі багато агротуристичних садиб. Сюди приїжджають спілкуватися з природою, а не їздити на найкращому шляху, – розповідає жінка.

Їй вторить Анна Мішкель, яка вже сім років живе в селі Посейнеле. – Слід знати, що поза туристичним сезоном дорога їздить не дуже часто. Тому я не впевнений, чи потрібні такі великі інвестиції. Можливо, достатньо було б просто замінити поверхню, – дивується він. Також її хвилюють позначки на деревах.

— Не хочеться вірити, що так дорогу розчистять. Влада має враховувати не лише інвестиційний аспект, а й екологічний та іміджевий – вважає він.

Мацей Плесевич, староста Сейни, наголошує, що повідомлення про те, що вздовж дороги буде зрізано понад 130 дерев, є поширенням дезінформації.

— Взагалі давати будь-яке число — це несерйозно. Ми на етапі підготовки проектної документації. Лише коли це станеться, ми зможемо визначити породу та кількість дерев, які доведеться видалити, оскільки вони заважають запланованій реконструкції, – каже він.

Він додає, що сьогоднішнє сильно потріскане та хвилясте покриття замінять на нове, а ширина дороги по всій ділянці – 5,5 метрів.

– Наразі він не такий широкий за всіма пунктами. Окрім того, на щільно забудованій ділянці довжиною 1,1 кілометра від Гібу до мосту через річку Марича в селі Алексєївка також буде побудовано пішохідний та велосипедний маршрут, – розповідає староста.

Він запевняє, що він за захист природи та збереження дерев, де це можливо. – Слід також пам’ятати, що у дорожніх інвестиціях завжди проводяться так звані замінні насадження, – зазначає він.

На запитання про помаранчеві цифри, які з’явилися на деревах, він каже, що працівники райдержадміністрації таким чином позначили дерева на смузі, а не дерева, які підлягають вирубці.

– Перш ніж почати будь-яку вирубку дерев, пов’язану з реконструкцією дороги, повіт має отримати від голови гміни Гіби дозвіл на розчищення. Звісно, ​​винесенню рішення передуватиме подання повітом заяви, яку ми ще не подавали, – пояснює Плесевич.

Він також зазначає, що помаранчеві позначки з’явилися на деревах, які росли вздовж дороги від Гіб до Бержалівців.

Читайте також: Дуб Дунін армований канатами. «Вони призначені для запобігання ламання гілок»

– Цей маршрут має понад чотири кілометри. Ми ж будемо проводити інвестицію на ділянці 3,6 кілометра від Гіба до перехрестя з комунальною дорогою, що веде до міста Кукле. Підозрюю, що мешканці порахували дерева, які росли на тих понад чотирьох кілометрах. Тож врахували й територію, де зараз інвестиції не здійснюватимуться, – пояснює староста. І в ньому зазначено: – Ділянка від міста Кукле до міста Бержаловце – і навіть довший відрізок, довжиною понад вісім кілометрів, до міста Бержніки – включено до стратегії розвитку Сейнського повіту на 2021 рік- 2027 рік. Наразі важко сказати, чи в заявці на вирубку, яку ми подамо до адміністратора гміни, будуть також дерева, що ростуть на більшій відстані, ніж від Гіб до міста Кукле.

Мацкевич визнає, що насправді дерева рахували на понад чотирикілометровій ділянці від Гіб до Бержалівців.

– Ми не мали інформації про те, що наразі ремонтуватимуть дорогу на цій коротшій ділянці: від Гіба до міста Кукле. Однак це мало що змінює, адже рано чи пізно вся траса буде перебудована, що потягне за собою вирубки. Також не розумію, навіщо дерева позначили, адже, мабуть, не всі зрубають, – зізнається жінка.

Бурмістр гміни Ґіби Роберт Баґінський пояснює, що позначки мали на меті лише вказати, які дерева ростуть у смузі дороги та враховуються для вирубки.

– За моїми підрахунками, на ділянці, де буде проводитися інвестиція, позначені понад 80 дерев. Який з них буде вирізаний, буде предметом нашого аналізу. Є, наприклад, тополі, які вже частково всохли і які – на мій погляд – треба зрізати, бо в перспективі вони створюватимуть загрозу безпеці. Проте є дерева, які можна максимально зберегти – наголошує голова гміни.

Він наголошує, що жителі багато років зверталися з проханням про будівництво дороги.

– За моєю інформацією, переважна більшість мешканців підтримують інвестицію. У будь-якому випадку я буду організовувати зустрічі найближчим часом. Я вислухаю всі думки, – наголошує Багінський.

Він додає, що перед видачею рішення про вирубку має видати екологічне рішення, з позитивним висновком обласного управління охорони навколишнього природного середовища.

– Я дозволю фундації Dzika Polska, яка нас про це просила. Нам нема чого приховувати, – запевняє місцевий урядовець.

Адам Богдан із Dzika Polska пропонує ґміні допомогу фундації в оцінці того, які дерева насправді можуть становити загрозу безпеці, а які можна зберегти.

– Якщо мова йде про першу категорію, то різання – крайній захід. Замість цього можна видалити мертві кінцівки, підстригти корону або прикріпити палітурки, – вважає він.

Додає, якщо голова ґміни заздалегідь не звернеться до нього по допомогу, то чекатиме, доки той видасть екологічне рішення.

– Якщо виявиться, що обсяги рубок завеликі, ми самотужки перевіримо стан окремих дерев, які підлягають вирубці, і за потреби зробимо довідку, – каже наш співрозмовник.

Він нагадує, що у 2016 році дорожнє управління хотіло зрізати 47 верб уздовж цієї ж дороги. – Після втручання Асоціації Pracownia na Rzeczykich Istot міський голова змушений був відмовити, оскільки на деревах виявили охоронювані види лишайників, – наголошує Богдан.

Що стосується поточної процедури, спрямованої на видачу екологічного рішення, то вона зараз оцінюється Регіональним управлінням охорони навколишнього середовища в Білостоці.

– Ми надіслали запит на доопрацювання надісланої нам документації із зазначенням точної кількості дерев, які плануються до вирубки, та їх розташування. Ми також запитували про стан дерев, – повідомляє Беата Безубік, регіональний директор охорони навколишнього середовища в Білостоці.