Стан більшості річок у Польщі поганий – оцінив гідролог, віце-президент Польської академії наук, професор Павел Ровіньський. Однак він додав, що за останні два десятиліття їхня якість покращилася, зокрема завдяки інвестиціям у очисні споруди.
Гідролог, віце-президент Польської академії наук проф. Павло Ровіньський на запитання Польського пресового агентства про стан польських річок визнав, що щодо якості води вони «мають драматичну статистику». Він зазначив, серед іншого, за даними звіту Головного управління статистики «Охорона навколишнього середовища 2021».
«У 2014-2019 роках в рамках діагностичного моніторингу річок, більшість з яких у басейнах Вісли та Одри, було оцінено 4 585 цвп (об’єкт поверхневих вод – прим. ред.), він досяг доброго стану – лише 50 jcwp, тоді як 4535 jcwp були в поганому стані», – читаємо в цьому звіті.
Гідролог пояснив, що це не означає, що в жоден із цих водотоків не можна зайти без шкоди для здоров’я, адже для визначення їхнього стану використовуються різні параметри, не лише хімічний чи фізичний, а й рівень біорізноманіття.
– Термін «поганий стан» означає, що річка не відповідає одному з кількох десятків параметрів. Наприклад, з токсикологічної чи хімічної точки зору якість води може бути хорошою, але на оцінку також впливають, наприклад, гідроморфологічні умови міграції риби, пояснив він.
Професор Ровінський про нові загрози для річок
Відповідаючи на запитання, чи покращився стан річок у Польщі останнім часом, він підкреслив, що інвестиції в очисні споруди сприяли позитивним змінам за останні десяток років, головним чином завдяки коштам Європейського Союзу. У результаті відходи багатьох міст потрапляють у річки після спеціалізованої обробки.
Віце-президент Польської академії наук додав, що це не змінило того факту, що стан польських річок у порівнянні з річками Західної Європи, а особливо Скандинавії, все ще значно гірший, незважаючи на те, що Польща має такий самий Європейське законодавство з точки зору їх стандартів.
проф. Ровінський зазначив, що останніми роками з’явилися нові загрози у вигляді невідомих або досі ігнорованих забруднювачів. Він звернув увагу на фармацевтику та мікропластик. – За ними не стежать у водотоках, і вони можуть бути дуже небезпечними, – підкреслив він.
«Кір потребує часу»
Відповідаючи на питання про екологічну катастрофу на річці Одра і чи можна розраховувати на швидке «самоочищення» річки, він сказав: – Дійсно, річки в цьому плані є винятковими екосистемами. Однак поки ми не з’ясуємо, що стало причиною катастрофи, важко сказати, скільки часу знадобиться для очищення річки Одра. Однак це будуть не місяці, а роки, сказав він.
ДИВІТЬСЯ: “Розмови про кінець світу. Кір помирає”. Експертні дебати
Він зазначив, що річка може очищатися швидше, чим вона природніша. Їй сприяє те, що її русло не зарегульоване, бетонне, а річка петляє. – На жаль, Одер у багатьох місцях сильно перетворений людиною, – зазначив він.
«Сама система мало допоможе, якщо у нас не буде системи високих штрафів»
У четвер міністр клімату та навколишнього середовища Анна Москова повідомила PAP, що Інститут внутрішнього рибальства виявив рідкісні мікроорганізми у пробах води з річки Одра, т.зв. золотисті водорості, цвітіння яких може викликати появу токсинів, смертельних для риб і мідій. Коментуючи ці повідомлення для PAP, д-р. Івона Яссер, фахівець з фітопланктону з Варшавського університету, зазначила, що наразі дослідження дозволили визначити дію однієї групи токсинів, але це не означає, що вони не супроводжуються іншими, з невідомими ефектами.
Водночас експерти підкреслюють, що цей вид водоростей росте в постійних солоних водах, тобто середовищах, абсолютно відмінних від річкових. Ймовірно, це свідчить про отруєння річки людиною і, як наслідок, розвиток водоростей. Висока мінералізація води може означати великі скиди шахтної води.
У вівторок міністр Москва оголосила про створення сучасної системи постійного моніторингу поверхневих вод, а також системи раннього реагування на потенційні кризи, збої та катастрофи. «Я прийняла рішення виділити 250 мільйонів злотих на синхронізацію та повну цифровізацію системи моніторингу якості поверхневих вод у всій Польщі. Це буде мережа станцій, яка сприятиме підвищенню безпеки мешканців», – повідомила вона у Twitter.
проф. На запитання московського міністра про цю заяву Ровіньський привітав цю ідею. При цьому він застеріг, що для побудови цієї системи важливо залучати вчених-фахівців, щоб вона працювала ефективно. – Система має не лише збирати дані, а й давати можливість їх постійно аналізувати, – підкреслив він. Він зазначив, що такі рішення діють на великих річках Західної Європи, напр. на Рейні.
– Сама система мало допоможе, якщо у нас не буде системи високих штрафів, які будуть неминучими, – підкреслив гідролог.
На думку проф. Ровіньський, у Польщі ми страждаємо від дефіциту екологічної освіти, а полякам все ще бракує чутливості до проблем навколишнього середовища, тому багато небезпечних забруднюючих речовин скидають у річки приватні особи, а також підприємства.
Основне джерело фото: PAP / Марчін Білецький