Кліщі. Вчені знайшли спосіб захисту ведмедів від кліщів

Дослідження проводилося в Польщі, а його результати були опубліковані на початку цього року. Як пояснює співавторка статті Агнешка Сергіель з Інституту охорони природи Польської академії наук, ведмеді «ставляться до дерева, як до дошки оголошень». Аромат, який вони залишають на деревах, треться об них, використовують для спілкування один з одним.

– Аромат – це індивідуальний підпис. Вони повідомляють багате джерело їжі з ним і повідомляють людям, хто де знаходиться. Запах також залежить від статі та віку. Молодші особини можуть подряпати себе в місцях, де старші та домінуючі особини залишили слід. Вважається, що це може допомогти їм безпечно функціонувати. Різні частини тіла також пахнуть по-різному.

Дослідник зізнається, що незважаючи на захворювання, що передаються кліщами у ведмедів, вчених завжди цікавило, чому вони не знаходять кліщів у великій кількості на тілі тварин. Сергіель зазначає, що «ідея про додаткову користь тертя об смоляні дерева існує вже деякий час».

«Під час тертя ведмеді дряпають і гризуть кору стимулюють виділення смоли, тому ці речовини потрапляють на шерсть», – пояснює Сергіель. За його словами, дослідники вирішили перевірити, «як діятиме на кліщів скипидар і буковий дьоготь, які містять речовини зі смоляних дерев».

Вчені розмістили лугових кліщів (Dermacentor reticulatus) в силіконових тубах. Досліджувані речовини поміщали на фільтрувальний папір. Один кінець був скипидаром або буковим дьогтем, а інший – дистильована вода. Під час дослідження виявилося, що кліщі послідовно бігли до нейтральної речовини, тобто дистильованої води.

З поступовою зміною клімату кліщі поширюються географічно та в навколишньому середовищі. Вони також активні довше, тому що тепліший клімат сприяє цьому. Таким чином, вчені шукатимуть нові способи захистити себе від укусів і поширення хвороб, які переносять ці паразити. Недавнє відкриття щодо поведінки ведмедів та їх природного захисту від кліщів може виявитися корисним.

Дослідження проводилося в Польщі, а його результати були опубліковані на початку цього року. Як пояснює співавторка статті Агнешка Сергіель з Інституту охорони природи Польської академії наук, ведмеді «ставляться до дерева, як до дошки оголошень». Аромат, який вони залишають на деревах, треться об них, використовують для спілкування один з одним.

– Аромат – це індивідуальний підпис. Вони повідомляють багате джерело їжі з ним і повідомляють людям, хто де знаходиться. Запах також залежить від статі та віку. Молодші особини можуть подряпати себе в місцях, де старші та домінуючі особини залишили слід. Вважається, що це може допомогти їм безпечно функціонувати. Різні частини тіла також пахнуть по-різному.

Дослідник зізнається, що незважаючи на захворювання, що передаються кліщами у ведмедів, вчених завжди цікавило, чому вони не знаходять кліщів у великій кількості на тілі тварин. Сергіель зазначає, що «ідея про додаткову користь тертя об смоляні дерева існує вже деякий час».

«Під час тертя ведмеді дряпають і гризуть кору стимулюють виділення смоли, тому ці речовини потрапляють на шерсть», – пояснює Сергіель. За його словами, дослідники вирішили перевірити, «як діятиме на кліщів скипидар і буковий дьоготь, які містять речовини зі смоляних дерев».

Вчені розмістили лугових кліщів (Dermacentor reticulatus) в силіконових тубах. Досліджувані речовини поміщали на фільтрувальний папір. Один кінець був скипидаром або буковим дьогтем, а інший – дистильована вода. Під час дослідження виявилося, що кліщі послідовно бігли до нейтральної речовини, тобто дистильованої води.

З поступовою зміною клімату кліщі поширюються географічно та в навколишньому середовищі. Вони також активні довше, тому що тепліший клімат сприяє цьому. Таким чином, вчені шукатимуть нові способи захистити себе від укусів і поширення хвороб, які переносять ці паразити. Недавнє відкриття щодо поведінки ведмедів та їх природного захисту від кліщів може виявитися корисним.