У Полтаві відкрили меморіальні дошки рятувальникам Кузьменку та Скрилю
На фасадах 26-го ліцею та 27-ї школи у Полтаві з'явилися пам'ятні знаки двом рятувальникам, які загинули 5 травня 2026 року під час повторного удару російських ракет по місцю гасіння пожежі поблизу Машівки.
16 вересня у Полтаві відкрили меморіальні дошки двом загиблим рятувальникам — Дмитру Скрилю та Віктору Кузьменку. Пам'ятні знаки встановили на будівлях навчальних закладів, де обидва чоловіки свого часу вчилися.
Дошку Дмитру Скрилю відкрили на фасаді 27-ї школи. Стрічку з пам'ятного знаку знімали дружина, дві доньки та батьки загиблого. Дмитро був молодшим лейтенантом служби цивільного захисту, понад 20 років працював пожежним-рятувальником 4-ї пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України на Полтавщині. Неодноразово гасив складні пожежі, зокрема на об'єктах нафтогазової галузі, які зазнавали авіаударів, і був нагороджений «Знаком пошани» — найвищою відзнакою ДСНС.
«Наш Дмитро був найкращим чоловіком, люблячим татом, сином і взагалі людиною з великим добрим серцем. Він працював пожежним рятувальником більше 20 років, це була місія його життя, це було справою, яку він любив, якою він просто жив. 24/7 постійно робота, дівчатка знають, що наш тато міг і вночі поїхати, і вдень, по будь-якому виклику він завжди на роботі», — розповіла дружина Надія Скриль.
Колега Дмитра Денис Мандриченко згадує його як надійного друга, який завжди приходив на допомогу і вмів підтримати жартом. «Шкода, що таких людей забирають від нас», — сказав він.
Цього ж дня пам'ятний знак відкрили на фасаді 26-го ліцею — там навчався Віктор Кузьменко. Він був заступником начальника оперативно-координаційного центру ДСНС у регіоні та мав звання Героя України. Після обстрілу Полтави у вересні 2024 року під його керівництвом врятували 17 людей.
«Це такий був друг, товариш, життєрадісна людина, вже неодноразово про нього говорили, що це людина-сонечко. Це найдобріша була людина, яка піклувалась про своїх колег і близьких, він був великим професіоналом своєї справи. Він виїжджав на всі події, пов'язані з ворожими атаками, рятував людей неодноразово, скільки людей він врятував просто, скільки колег він навчив, також був моїм наставником по роботі, залишив після себе своїх учнів, які будуть пишатися ним», — поділився колега Олександр Олійник.
Директорка ліцею № 26 Наталія Гонжак, яка була вчителькою Віктора, згадує його як світлу й безвідмовну людину, готову завжди прийти на допомогу.
Обоє рятувальників загинули 5 травня 2026 року під час ліквідації наслідків обстрілу поблизу Машівки: російські війська завдали повторного удару ракетами по місцю, куди вже прибули надзвичайники.
«Це дуже велика втрата для родини рятувальників. Віктор був керівником ліквідації багатьох пожеж, він мав дуже великий досвід щодо гасіння цих пожеж. Для нас втрата дуже велика. Так само і Дмитро. Це ті люди, які були на передових позиціях і для нас це дуже важка втрата, тому навіть не передати словами, що ми відчуваємо», — сказав начальник Головного управління ДСНС України на Полтавщині Андрій Хижняк.
У Віктора Кузьменка залишилися дружина, син, мама і брат, у Дмитра Скриля — дружина, дві доньки та батьки.
