Ця квітка, що виростає понад 30 мільйонів років тому в балтійському лісі, є найбільшою квіткою, вбудованою в бурштин. Вперше його описали 150 років тому. Як щойно встановили вчені з Музею природної історії в Берліні та Віденського університету, він не належить до сімейства чаю, як вважалося раніше. Це було визначено завдяки тому, що у скам’янілості зберігся момент виходу пилку з тичинок.
Скам’янілість походить з найбільшого у світі родовища бурштину в Калінінграді на узбережжі Балтійського моря і вперше була описана 150 років тому. Зараз він знаходиться у Федеральному інституті геонаук і природних ресурсів у Берліні. Ця рослина діаметром майже три сантиметри є найбільшою з відомих квіток, занурених у бурштин (квіткова інклюзія). Як правило, розмір таких екземплярів не перевищує одного сантиметра. Йому від 34 до 38 мільйонів років.
«Дуже особливе знайти таку велику квітку в бурштині»
У ході дослідження, опублікованого 12 січня в науковому журналі “Scientific Reports” вченими з Музею природознавства в Берліні та Віденського університету, виявилося, що рослина була неправильно віднесена до категорії стюардії (Стюарт L.), який відноситься до сімейства чайних.
Завдяки використанню електронного мікроскопа дослідники д-р Єва-Марія Садовскі з Музею природознавства в Берліні та д-р Кріста-Шарлотта Гофманн з Віденського університету виявили, що процес виділення численних пилкових зерен із тичинок квітки зберігся в бурштині. «Дуже унікально знайти таку велику квітку з тичинками в бурштині в ідеальний момент — коли вони відкриті для випускання пилку», — сказав Садовскі.
Пилок обережно зіскрібали скальпелем із включень, а потім її зерна розглядали під електронним мікроскопом. «Лише дуже велике збільшення дозволяє нам побачити морфологічні деталі пилкових зерен, які мають розмір лише кілька мікрометрів», — додав Хофманн.
Найбільша квітка, затонула в бурштині Бернштейн (с) Карола Радке
Не з сімейства чайних, а з сімейства вересових
Характеристики вивченого пилку дозволили віднести цю скам’янілість до азіатського виду Сімплокос, що включає дерева і чагарники сімейства вересових, що зустрічаються в тропічному і субтропічному поясі. Це перші викопні рештки цього виду, вкладені в балтійський бурштин.
Як зазначається, територія балтійського бурштинового лісу, що існувала мільйони років тому, заросла низкою інших видів рослин, сучасні «родичі» яких зустрічаються лише в Східній і Південно-Східній Азії.
Найбільша квітка, затонула в бурштиніБернштейн (с) Карола Радке
«Допомагає глибше зрозуміти ліси в історії Землі»
«Наші нові відкриття щодо цього незвичайного та красивого квіткового вкраплення додають додаткові шматочки до головоломки, що дозволяє нам розшифрувати флору балтійського бурштинового лісу та зрозуміти клімат минулого», — сказав Садовський. Вона додала: «Ці нові знання допомагають нам отримати глибше розуміння лісів протягом історії Землі та зрозуміти, як вони еволюціонували в часі та просторі».
Описано результати дослідження.
PAP, Музей природної історії в Берліні
Основне джерело фото: Бернштейн (с) Карола Радке
Ця квітка, що виростає понад 30 мільйонів років тому в балтійському лісі, є найбільшою квіткою, вбудованою в бурштин. Вперше його описали 150 років тому. Як щойно встановили вчені з Музею природної історії в Берліні та Віденського університету, він не належить до сімейства чаю, як вважалося раніше. Це було визначено завдяки тому, що у скам’янілості зберігся момент виходу пилку з тичинок.
Скам’янілість походить з найбільшого у світі родовища бурштину в Калінінграді на узбережжі Балтійського моря і вперше була описана 150 років тому. Зараз він знаходиться у Федеральному інституті геонаук і природних ресурсів у Берліні. Ця рослина діаметром майже три сантиметри є найбільшою з відомих квіток, занурених у бурштин (квіткова інклюзія). Як правило, розмір таких екземплярів не перевищує одного сантиметра. Йому від 34 до 38 мільйонів років.
«Дуже особливе знайти таку велику квітку в бурштині»
У ході дослідження, опублікованого 12 січня в науковому журналі “Scientific Reports” вченими з Музею природознавства в Берліні та Віденського університету, виявилося, що рослина була неправильно віднесена до категорії стюардії (Стюарт L.), який відноситься до сімейства чайних.
Завдяки використанню електронного мікроскопа дослідники д-р Єва-Марія Садовскі з Музею природознавства в Берліні та д-р Кріста-Шарлотта Гофманн з Віденського університету виявили, що процес виділення численних пилкових зерен із тичинок квітки зберігся в бурштині. «Дуже унікально знайти таку велику квітку з тичинками в бурштині в ідеальний момент — коли вони відкриті для випускання пилку», — сказав Садовскі.
Пилок обережно зіскрібали скальпелем із включень, а потім її зерна розглядали під електронним мікроскопом. «Лише дуже велике збільшення дозволяє нам побачити морфологічні деталі пилкових зерен, які мають розмір лише кілька мікрометрів», — додав Хофманн.
Найбільша квітка, затонула в бурштині Бернштейн (с) Карола Радке
Не з сімейства чайних, а з сімейства вересових
Характеристики вивченого пилку дозволили віднести цю скам’янілість до азіатського виду Сімплокос, що включає дерева і чагарники сімейства вересових, що зустрічаються в тропічному і субтропічному поясі. Це перші викопні рештки цього виду, вкладені в балтійський бурштин.
Як зазначається, територія балтійського бурштинового лісу, що існувала мільйони років тому, заросла низкою інших видів рослин, сучасні «родичі» яких зустрічаються лише в Східній і Південно-Східній Азії.
Найбільша квітка, затонула в бурштиніБернштейн (с) Карола Радке
«Допомагає глибше зрозуміти ліси в історії Землі»
«Наші нові відкриття щодо цього незвичайного та красивого квіткового вкраплення додають додаткові шматочки до головоломки, що дозволяє нам розшифрувати флору балтійського бурштинового лісу та зрозуміти клімат минулого», — сказав Садовський. Вона додала: «Ці нові знання допомагають нам отримати глибше розуміння лісів протягом історії Землі та зрозуміти, як вони еволюціонували в часі та просторі».
Описано результати дослідження.
PAP, Музей природної історії в Берліні
Основне джерело фото: Бернштейн (с) Карола Радке
