Згідно з останніми дослідженнями, проведеними експертами з Університету Марії Кюрі-Склодовської (UMCS) у Любліні, гриби, які паразитують на рослинах, також можуть бути джерелом алергенів. Їх спори легко переносяться повітрям і можуть поширюватися на великі відстані у вітряну погоду.
Гриби-паразити рослин є недооціненим джерелом алергенів. Вони трапляються, наприклад, на бур’янах, трав’янистих і декоративних рослинах, плодових деревах і кущах. У деякі сезони вони спороносять набагато сильніше, ніж пилок рослин, сказав біолог проф. Агнешка Шустер-Цесельська з кафедри вірусології та імунології Університету Марії Кюрі-Склодовської (UMCS). Разом із докторантом Монікою Штандера-Тимочек вони є авторами останньої оглядової роботи про гриби, що паразитують на рослинах, які можуть бути потенційним джерелом алергенів.
– Інколи алергологу важко діагностувати, що спричиняє інгаляційну алергію, оскільки група тестів обмежена. У клініці можна провести шкірні чи імунологічні тести на найпоширеніші алергени, такі як пилок, шерсть тварин, кліщі, плісняви, але серед цих алергенів немає грибів, що паразитують на рослинах, – зазначив професор.
На бур’янах, деревах, кущах
Вона повідомила, що гриби також зустрічаються на загальновідомих рослинах, таких як бур’яни, трав’янисті та декоративні рослини, або на фруктових деревах і кущах. – Ці рослини мають своїх грибкових паразитів, які забруднюють у певну пору року. Їх спори у великій кількості плавають у повітрі, а у вітряну погоду переміщуються на великі відстані. Якщо людина, яка працює на плантації, наприклад, малини, зараженої грибком, виявиться чутливою, у неї може розвинутися алергічна реакція, яка може навіть перерости в астму, але наявні на даний момент тести не покажуть причину. алергія, – пояснила Шустер-Цесельська та додала, що мета дослідження, проведеного в Університеті Марії Кюрі-Склодовської, полягає в тому, щоб розширити панель тестів на алергію новими видами грибів.
Тим більше, як вона зазначила, що в деякі пори року гриби, які паразитують на рослинах, спороносять набагато сильніше, ніж пилок рослин, таких як верба, ліщина чи береза. – Гриби викликають різноманітні алергічні захворювання дихальних шляхів, починаючи від кон’юнктивіту, риніту, алергічного риносинуситу, астми, бронхолегеневих мікозів і закінчуючи важкою формою астми з алергією на гриби, – зазначив вірусолог, наголосивши, що гриби є вагомим, але все ще недооціненим джерелом алергени.
Вплив погоди
Професор також згадав про вплив зміни клімату на збільшення ареалу появи як рослин, так і їх грибкових паразитів. Вона зазначила, що бурхливі погодні явища, такі як урагани, циклони, шторми, спричиняють значне розповсюдження спор грибів та їх поширення на більші або зовсім нові території. Доведено, що виникнення випадків астми корелює зі збільшенням концентрації спор грибів у повітрі та інтенсивністю гроз.
– Після великих ураганів, таких як Катріна або Ріта в Сполучених Штатах, захворюваність на респіраторні алергії та астму різко зросла в тих районах, де через затримку води почали поширюватися цвілеві грибки, – повідомила Шустер-Цісельська.
Вона додала, що захворюваність на алергічні захворювання у світі стрімко зростає, і, за даними Всесвітньої алергологічної організації, відсоток хворих коливається від 10 до навіть 40 відсотків залежно від країни. – За прогнозами, до 2030 року половина жителів Європейського Союзу з якихось причин буде вражена алергією, – попередила вона.
Основне джерело фото: Shutterstock
