Росіяни забрали її з чоловіком і сином; вони всіх катували, а потім убили. Вони разом із двома іншими кинули її та тіло її сина у братську могилу, яку лише частково засипали землею. Чоловіка кинули в колодязь, – розповідає сестра Таня Ольга Сученкоубитий Бургомістр Мотижина.
– Моя сестра була великою патріоткою, вона цього не приховувала. Вона не хотіла залишати своє село. Вона знала, що особливо вразлива, але вирішила залишитися і допомагати мешканцям Мотижина, – згадує Таня.
До розташованого в Київській області з населенням трохи більше тисячі Мотижина Росіяни увійшли через три дні після початку вторгнення в Україну в лютому. – Зразу схопили всіх українських патріотів. У селі були колаборанти, які видавали всіх, хто не приховував своєї прихильності до рідного краю, – пояснює він.
ДИВІТЬСЯ: Війна в Україні. Зеленський: українські війська входять в окуповану Херсонську область
За словами селян, росіяни намагалися переконати Сученко співпрацювати, але вона їм рішуче відмовила. – 10 березня я зрозумів, що її тримають. Я відразу повідомила журналістів і служби, – розповідає Таня. – Я чекав на обмін полоненими, тому що був переконаний, що Ольга буде в цій групі. Я тоді не знала, що моя сестра вже мертва, – додає жінка, витираючи сльози.
Про вбивство сестри, чоловіка Ігоря та сина Сашка Таня вона дізналася наприкінці березня. – Ольгу і Сашка кинули в неглибоку могилу в лісі, недбало засипавши тіла землею. Ігоря голого зі зв’язаними за спиною руками знайшли в колодязі неподалік – каже він, показуючи фотографії тіл своїх рідних.
Жінка впізнала російських військових, які тероризували село
За даними слідчих, які займалися справою, голова села та її родина стали причиною смерті від пострілу з близької відстані. – Перед смертю їх жорстоко катували. Моїй сестрі орки (росіяни) забивали шурупи під нігті – зауважила Таня.
Жінка знає в обличчя винних у смерті її сестри та її родини. Під час розмови він показує на телефоні фотографії російських військових, яких впізнали українські журналісти-розслідувачі. – Вони тероризували село і вбили членів моєї родини, – каже він.
ДИВІТЬСЯ: Війна в Україні. В Україні загинули іноземні добровольці. Серед них канадець
Наступ росіян у напрямку Києва застав Таню лежачою 4 версти на схід від Мотижини Ясногородці. 5 березня до села підійшли російські танки. Жінка, яка на той час працювала в магазині, який потім розбомбили, вирішила втекти.
– Сімох дітей я сховав у багажнику машини. Крім моїх, були ще діти друзів і родини. Я швидко попрямував на схід, але, трохи проїхавши, побачив, що йду на росіян. Я зрозумів, що все закінчилося. Я тільки думав про те, щоб заплатити їм за обіцянку відпустити дітей, я вже змирився зі своєю смертю – зізнається жінка.
ДИВІТЬСЯ: Війна в Україні. Генштаб: Велика Британія навчатиме українських військових
– Підійшовши, я побачив на плечах бійців українські значки. Я відразу розплакалася. Я їм сказав, щоб не ходили так, що за моєю спиною все під обстрілом, – каже він. – Це було нереально, почувався як у кіно. Я мчала, чуючи позаду невгамовні вибухи та голосний плач дітей, які вилазили з багажника, – додає Таня.
В її будинку неподалік Лішні переховували 10 родиндеяких з яких вона раніше не знала. «Їм було нікуди йти, і сусідство було безпечнішим», — пояснює Таня.
