Стародавні породи із Західної Австралії можуть допомогти вченим виявити потенційні сліди життя у зразках із Марса. Строматоліти – структури, походження яких є предметом наукових суперечок, можуть зіграти ключову роль у цьому процесі. Останні дослідження проливають світло на їхнє походження та те, як вони допоможуть нам досліджувати Червону планету.
Строматоліти — характерні скельні структури, що складаються з тонких шарів карбонату кальцію. Про їхнє походження сперечаються: деякі вчені вважають, що вони виникли в результаті хімічних реакцій між породою та навколишнім середовищем, тоді як інші кажуть, що за їх утворення відповідальні біологічні процеси.
Дослідження, яке схиляє чашу терезів на користь останньої гіпотези, було опубліковано в журналі «Geology». На думку вчених, біологічне походження строматолітів може мати відгомін не тільки на нашій планеті.
Біологічні будівельні блоки
Дослідники з Музею природної історії в Лондоні розглянули деякі з найдавніших строматолітів на Землі. Структури походять із кратону Пілбар у західній Австралії, якому 3,48 мільярда років. Щоб розгадати таємницю їх походження, вчені використали низку аналітичних методів високої роздільної здатності. Завдяки їм команда змогла вивчити процеси росту, формування та мінералізації зразків, а також ступінь їх збереження.
Як показало дослідження, у зразках строматоліту не було слідів скам’янілостей або органічних матеріалів. Проте увагу вчених привернули мінералізовані структури, характеристики яких вказували на присутність живих, фотосинтезуючих організмів. Провідний автор дослідження Кейрон Хікман-Льюїс пояснює це на прикладі археологічних відкриттів.
– Якби археолог виявив фундаменти зруйнованого міста, він би знав, що воно було побудоване людьми, бо воно мало б ознаки таких місць, як-от знаки дверей, доріг, цегла. Подібним чином у строматолітах є численні структурні елементи, які дозволяють ідентифікувати процеси їх утворення та розшифрувати походження, пояснює він.
Тривимірна структура строматолітів з кратону ПілбараHickman-Lewis та ін.
Строматоліти із Західної АвстраліїShutterstock
На Землі і Марсі
Розгадування таємниці строматолітів наближає нас до кращого розуміння найдавніших слідів життя на Землі – і не тільки. Вчені сподіваються, що зібрана під час дослідження інформація також може бути використана для пошуку слідів життя на Марсі.
Навколишнє середовище в кратері Пілбара майже 3,5 мільярда років тому було, ймовірно, схоже на середовище в кратері Джезеро на Марсі, який зараз досліджує марсохід Perseverance. Давним-давно там могло бути озеро з потенційним місцем існування марсіанського життя. Розуміючи морфологію строматолітів того часу на Землі, вчені знатимуть, на які характеристики звертати увагу під час аналізу марсіанських зразків.
– Використовуючи камери, встановлені на Perseverance, вчені (…) можуть ідентифікувати цікаві для них зразки з характеристиками, подібними до земних строматолітів. Тоді вони зможуть використовувати вимірювальні інструменти марсохода, щоб досліджувати їх ближче, – каже Керолайн Сміт, співавтор дослідження. – Удосконалюючи цей процес на Землі, ми збільшуємо наші шанси знайти життя на Марсі.
Подібний підхід із використанням методів візуалізації та хімічного аналізу буде використано для аналізу зразків, які зараз збирає марсохід Perseverance, коли вони досягнуть земних лабораторій у 1930-х роках. Вони допоможуть вченим відповісти на ключові питання про Марс, зокрема про те, чи було коли-небудь життя на Марсі.
Кратон Пілбара в Австралії, місце відкриття строматолітівФренсіс Вестол
Музей природної історії, tvnmeteo.pl
Основне джерело фото: Shutterstock
