Останніми днями в мережі з’явилося багато записів, на яких видно, як військова техніка української авіації дуже низько пролітає над дорогами загального користування, річками чи рівнинними полями.
Використовуючи таку тактику, пілоти можуть сплутати російські радари і залишитися «непоміченими» на моніторах операторів зенітних систем противника.
Радари можуть виявити гелікоптери та літаки лише тоді, коли вони піднялися на відповідну висоту. Пролітаючи над широкими шосе або швидкісними трасами, пілоти можуть легко утримувати машини близько до землі. Їм не потрібно час від часу реагувати на зміну місцевості та пристосовувати до неї висоту.
У фільмах були показані штурмовики-бомбардувальники Су-25, які завдяки використанню автомобільних доріг легко наближаються до російських позицій, збільшують висоту, запускають ракети чи скидають бомби, а потім повертаються на малу висоту.
На інших записах видно ударні вертольоти Мі-24 і транспортні вертольоти Мі-8 / Мі-17, оснащені десятками некерованих ракет. Вертольоти прилітають на ворожі позиції, потім пілоти піднімають машини, щоб ракети були максимально випущені, і знову опускають політ. Завдяки цьому вертольоти виконують роль мобільних артилерійських стоянок некерованих ракет, обстрілюючи позиції противника. Додатковою перевагою таких машин є швидкість і ефективність, з якою вони можуть пересуватися по лінії фронту.
Для українських пілотів такі завдання не нові. Подібні польоти почалися в 2015 році, коли сепаратистів на Донбасі озброїли переносними зенітно-ракетними установками. Тоді льотчикам довелося виробити тактику, щоб не потрапити під приціл ворожих апаратів.
