«Моє життя розділене на час до і після початку вторгнення, — каже жінка. Згадуючи день російської агресії, вона пояснює, що “чітко пам’ятає той ранок”. «Мені почали дзвонити друзі, на що я спочатку намагався не звертати уваги, але коли сигнали продовжувалися, я нарешті взяв трубку і почув крик: «Почалося, пакуйте свій одяг!» – згадує він.
Я не міг у це повірити, раптовий приплив думок і панічні атаки паралізували моє тіло. Невже я справді помру? – Я повторював знову і знову, – зізнається 23-річний хлопець. Вона додає, що перші дві доби провела практично нерухомо – в тій же позі, в тому самому одязі. «У мене було відчуття, що я просто рухаю великим пальцем, щоб гортати повідомлення на телефоні», — згадує вона.
Вхід росіян до Херсона
На початку березня росіяни захопили Херсон на півдні України. Це найбільше місто, окуповане окупаційними військами після початку вторгнення 24 лютого. – Я добре пам’ятаю момент, коли вони зайшли в місто. Я ховалася в хаті і слухала бої, вони тривали кілька днів, хлопці з територіальної оборони намагалися нас захищати, але кількість росіян постійно підходила, – розповідає молода українка.
– На початку ми дуже рідко виходили з дому, лише за їжею. Ми їх насправді не бачили. Зараз вони всюди, на кожному кроці – найважче, що я ще бачу їхні обличчя, але нічого не можу зробити, – розповідає жінка про росіян, які окуповують місто. На запитання, хто такі окупанти у місті, 23-річний хлопець відповідає, що «спочатку це були переважно військові, сьогодні щось на зразок ФСБ».
ДИВІТЬСЯ: Війна в Україні. ЗМІ: «Херсон Буча». Росіяни викрадають, катують і вбивають
«Ми всі регулярно чистимо свої телефони, щоб вони не знайшли нічого, що могло б їх спровокувати». Після нашої розмови мені також доведеться негайно видалити всі сліди контакту, – заперечує вона.
«Місце, звідки ще ніхто не повертався»
– Їхнє ставлення до мешканців неможливо визначити чи передбачити. Інколи поводяться нормально, а інколи – якщо щось не так – можуть у кращому випадку когось побити, у гіршому – забрати туди, звідки ніхто не повертався, – каже жінка.
23-річний хлопець згадує про випадки злому в ресторани, магазини, офіси та готелі. Безліч актів вандалізму та насильства. – У місті дуже багато ДТП. Росіяни не звертають увагу на світлофори, пішохідні смуги, обмеження швидкості. Вони завжди п’яні. Після аварій вони просто йдуть і нічого не можна зробити, щоб їх покарати, – пояснює співрозмовник.
ДИВІТЬСЯ: Війна в Україні. Росіяни формують “уряд” на окупованій Херсонщині
Жінка також звертає увагу на особливо важке становище пенсіонерів, які залишились у Херсоні. – Окупаційна влада робить усе, щоб старші не отримали пенсії. Таким чином їх хочуть змусити прийняти російські паспорти, російську валюту та російські замовлення. Молодь хапається за будь-яку роботу, а що робити старшим? – риторично запитує молодий українець.
Відповідаючи на питання про забезпеченість крамниць, херсончанин зазначає, що «більшість торгівлі відбувається на ярмарках». – Люди привозять фрукти та овочі з прилеглих садів та ферм, а потім продають їх у своїх машинах, – пояснює він. – Це точно краще, ніж на початку, коли ми думали, що просто помремо з голоду, – згадує вона.
ДИВІТЬСЯ: Війна в Україні. Росіяни відійшли з села Миколаївка Херсонської області
За словами 23-річної дівчини, завезти українські продукти в місто практично неможливо. – Деякі магазини залишаються в руках старих власників, які, незважаючи на російські блокади, намагаються завантажити українські товари. Інші підконтрольні Москві, яка постачає їм свою продукцію, намагаючись довести, що «руський мир» нам вигідний, – пояснює жінка.
– У нас також величезна проблема зі зв’язком, українські телефонні мережі не працюють, люди шикуються в черги на точках, де можна зловити Wi-Fi, і звідти, щільно збиваючись, намагаються налагодити зв’язок зі своїми близькими, – пояснює мешканка с. окуповане місто.
Українці чинять опір
Співрозмовник зазначає, що в місті також діють активні осередки збройного опору, а самі мешканці не сумніваються в українському майбутньому Херсона. – Є низові групи, які полюють на колаборантів. Частину вже вбили, решту скоро заб’ють – кожен отримає по заслугах, – запевняє жінка. – Звичайно, окупанти влаштовують пастки для партизанів, обшукують машини, мають списки людей, яких розшукують, – додає він.
ДИВІТЬСЯ: Російсько-українська війна. Генштаб: наступ українських військ на Херсонщині
– Я сам намагаюся не брати участі в тому, що тут намагаються влаштувати росіяни. Я не буду купувати їхні товари, я не буду міняти паспорт, я не буду купувати російський номер телефону. Раніше ми влаштовували демонстрації, хотіли дати зрозуміти, що їм тут не раді, але вони просто почали на нас нападати, – каже 23-річний хлопець.
– Це їхній референдум… всі спроби безуспішні, всі знають, що ні на що з цього люди не поїдуть (включно з окупованими територіями в Росії). Навіть почали завозити жителів Криму, щоб створити враження, що вони мають підтримку в Херсоні, – пояснює жінка, відповідаючи на запитання про її ставлення до запланованого Росією референдуму.
