Зодіакальне світло – явище тонке і прекрасне. Протягом наступних кількох днів ви зможете спостерігати за ними відразу після заходу сонця. – Щоб це побачити, ми повинні мати справді темне небо, – сказав нам Кароль Войціцкі, популяризатор астрономії та автор блогу “З головою в зірках”.
Останні кілька ночей любителі спостерігати за нічним небом можуть помітити на ньому незвичайне явище. Розпочався період спостережень за зодіакальним світлом – специфічним, трикутним світінням, яке з’являється одразу після настання сутінків. Спостерігати за ним можна буде кілька ночей – більш-менш до 21 березня.
Зодіакальне світло і північне сяйво в ІсландіїКароль Вуйціцкі, «З головою в зірках»
Кілька десятків хвилин
Це явище викликане відбиттям сонячного світла частинками пилу, які знаходяться між Сонцем і Землею. Виглядає ефектно, але зафіксувати це не найлегше.
– Зодіакальне світло можна природно побачити з Польщі, але ви повинні пам’ятати, що воно надзвичайно тонке, надто слабке, навіть слабше, ніж північне сяйво, яке нещодавно спостерігали з Польщі. Тому, щоб побачити це, ми повинні мати справді темне небо, – пояснив Кароль Вуйціцкі, популяризатор астрономії та автор блогу «З головою в зірках» в інтерв’ю tvnmeteo.pl. – Потрібно знайти місце подалі від вогнів міста, і добре, що це велика площа. Бещадські гори є найкращими для спостережень, у цю пору року нам буде непогано також у північно-західній Польщі, біля Дравєнського національного парку чи на Мазурах. Потім, через кілька десятків хвилин після заходу сонця, коли західний горизонт буде темний і на ньому будуть добре видні зірки, ми зможемо побачити, що вздовж лінії екліптики цей шматочок неба виглядає трохи яскравішим, – сказав він.
Екліптика – це не що інше, як коло, уздовж якого виглядає рух Сонця, якщо дивитися з Землі. У разі проблем з його пошуком Вуйціцький рекомендував знайти дві яскраві точки на небі.
– У цьому випадку ми можемо підкріпитися за допомогою двох планет, з’єднання яких ми нещодавно спостерігали – Юпітера і Венери. Зараз вони трохи далі один від одного і не такі незвичайні, як трохи більше тижня тому, але їх все ще добре видно в небі. Коли ми уявляємо собі лінію, що з’єднує ці дві планети, і продовжуємо її далі вгору, це приблизно те місце, де на небі проходить лінія екліптики. Там ми можемо спробувати побачити освітлення, – сказав Вуйціцкі.
Камери готові
Як сказав Вуйціцький, метод, який може значно полегшити милування зодіакальним світлом, це ідентифікація за фотографією.
— Просто візьміть камеру, наведіть її на західний горизонт і спробуйте експонувати знімки. Звичайно, помітити це явище на фотографії буде легше, ніж неозброєним оком – особливо для недосвідченого спостерігача. Учора я мав гарний приклад, тому що я в Ісландії з групою, яка спостерігає за північним сяйвом. І північне сяйво, яке з’являлося на небі, учасники могли побачити без найменших проблем, але якщо помітити цю тонкість зодіакального світла, їм потрібна була невелика допомога, мені довелося сказати їм, що воно там є, або пояснити, де саме. Деякі змогли побачити це явище лише на фотографіях. Тож камера дійсно може нам найбільше допомогти в цьому випадку, як це часто буває під час пошуку інших явищ, що відбуваються на нічному небі, – зазначив він.
Кометний пил чи погода на Марсі?
Звідки взялося зодіакальне світло? Багато років вважалося, що за його утворення відповідальні комети з сімейства Юпітера, які пролетіли поблизу нашої планети. Відповідно до цієї теорії, коли об’єкти проходили близько до Сонця, випромінювання нашої зірки нагрівало їх і викликало виділення пилу та частинок льоду. Останки залишали в космосі, утворюючи своєрідний диск, а його частинки повинні були відбивати падаюче на нього сонячне світло.
Однак, як пояснив Вуйціцкі, нещодавно вчені знайшли інше пояснення походження цих молекул.
— Нове світло на цю тему пролив кілька років тому зонд «Юнона», що летів до Юпітера. Тоді вчені виявили певну закономірність, що кожного разу, коли зонд перетинав орбіту Марса [a robiła to trzykrotnie – przyp. red.] саме тоді кількість частинок різко зросла. Виявилося, що це насправді вплив марсіанської погоди – величезних пилових бур, які огортають цю планету іноді на кілька місяців. Потім ці частинки потрапляють у космос, і саме вони є причиною цього явища. Отже, це світіння, яке ми можемо спостерігати в небі навесні – дуже ледь помітне й видиме лише під найтемнішим небом – є результатом марсіанської погоди, сказав він.
Якщо вам вдалося побачити зодіакальне світло чи інше цікаве явище, поділіться своїм звітом на Контакт 24.
Художня візуалізація: космічний корабель «Юнона» на тлі ЮпітераНАСА
Зодіакальне світло – ілюстративне фотоShutterstock
tvnmeteo.pl, «Голова в зірках», space.com
Основне джерело фото: Кароль Вуйціцкі, «З головою в зірках»