На Глинському городищі на Полтавщині знайшли артефакти X–XV століть

На Полтавщині археологи дослідили ділянку Глинського городища в урочищі Леваднюкова гора. Цьогоріч тут розкрили близько 80 квадратних метрів території — ця частина пам'ятки вже вивчалася раніше. Про результати робіт розповів провідний науковий співробітник Історико-культурного заповідника «Більськ», кандидат історичних наук Юрій Пуголовок.

Під час розкопок науковці натрапили на господарські ями та інші археологічні об'єкти, а також зібрали кілька тисяч фрагментів кераміки й окремих знахідок. Серед них — вироби з металу та кістки, прикраси, деталі одягу, монети, елементи озброєння й предмети особистого благочестя.

За словами Пуголовка, дослідників цікавила не якась одна конкретна знахідка, а структура цієї частини пам'ятки: коли її почали використовувати, як змінювалася забудова, які господарські об'єкти тут існували і що відбувалося з поселенням після давньоруського часу.

Найраніші матеріали з цієї ділянки датуються приблизно серединою X століття, найпізніші — XV століттям. Отже, вдалося простежити використання одного простору протягом майже п'яти століть. Водночас, наголошує науковець, це не означає, що життя тут було безперервним: матеріали засвідчують різну інтенсивність використання території, зміни забудови, перебудови та можливі перерви.

Окрему увагу дослідники приділили знахідкам XIII–XV століть. Саме вони дають змогу зрозуміти, що сталося з Глинським після монгольської навали. «Він показує, що після монгольської навали ця територія не перетворилася на порожній простір. Тому постмонгольське Глинське дедалі більше постає не як “післямова” до давньоруського поселення, а як окремий важливий період його історії», — сказав Пуголовок.

Постмонгольський горизонт був відомий дослідникам і раніше, але тепер він представлений значно ширшим набором археологічних матеріалів. «Говорити, що ми цього року "відкрили" XIII-XV століття, було б неправильно. Інша річ, що зараз цей період стає набагато краще археологічно наповненим. Це дозволяє ставити нові питання: хто жив тут після розпаду давньоруської політичної системи, як була організована ця спільнота, якими були її зв'язки зі степом, Золотою Ордою та Великим князівством Литовським», — зазначив науковець.

Тож нинішній сезон не так додав окремих гучних знахідок, як наповнив конкретикою раніше малодосліджений період історії Глинського.