У Полтавській політехніці обговорили новий Цивільний кодекс зі Стефанчуком

У заході взяли участь народні депутати, викладачі, студенти та представники університетів Сумщини. Документ уже прийнято за основу, тож зараз триває підготовка до другого читання — час, коли фахівці можуть подавати пропозиції та аналізувати, як майбутні норми працюватимуть на практиці.

За словами начальника Полтавської ОВА Віталія Дяківнича, оновлений кодекс торкнеться кожного: «Цивільний кодекс стосується кожного з нас. Його оновлення визначатиме, як люди зможуть розпоряджатися своїм майном, домовлятися між собою та відстоювати порушені права».

У проєкті пропонують дев'ять книг замість нинішніх шести. Зокрема, до кодексу планують включити сімейне та міжнародне приватне право, а також окрему книгу присвятити публічності цивільних прав і питанням реєстрів.

Серед ключових напрямів — удосконалення захисту власності, правил добросовісного набуття майна та договірних відносин. Окремо передбачені положення про відшкодування шкоди, завданої російською агресією. Для Полтавщини, де ворожі удари руйнують житло й підприємства, це питання має особливе значення.

У сімейному праві Руслан Стефанчук наголосив на найкращих інтересах дитини, у спадковому — на врахуванні цифрової спадщини. Розвиток штучного інтелекту, за його словами, потребує сучасних підходів до інтелектуальної власності, захисту зображення, голосу та приватності людини.

Значну частину зустрічі присвятили спілкуванню із залом: учасники могли напряму звернутися до спікера парламенту, висловити застереження та запропонувати власне бачення. Однією з гострих тем стало «право на забуття» — як захистити людину від необґрунтованого втручання в її життя і водночас зберегти доступ до суспільно важливої інформації. У відповідях голова ВРУ послався на європейські підходи до захисту персональних даних і консультації з медійними юристами. Порушували й питання доступу до реєстрів.

Щодо реєстрованих партнерств Стефанчук пояснив свою позицію: їхнє врегулювання має відбуватися окремим законом. А на запитання про залучення незалежних експертів запропонував надсилати конкретні пропозиції до проєкту.

Студентів і викладачів цікавили можливості молоді впливати на рішення громад і держави, а також роль сучасного науковця. Говорили про ініціативність, громадянську активність і поєднання фундаментальних досліджень із відповідями на технологічні виклики.

Окремо зупинилися на тому, як пояснювати законодавчі зміни людям. Для області та громад це практичне завдання — забезпечувати доступ до зрозумілої інформації, сприяти правовому просвітництву й діалогу з фахівцями.

Підсумовуючи, Віталій Дяківнич подякував Руслану Стефанчуку «за ґрунтовне представлення проєкту, особисту залученість і відкритість до складних запитань», а університетській спільноті Полтавщини та Сумщини — за змістовну дискусію. «Досвід регіонів має бути врахований у цій роботі. Адже якість майбутнього кодексу вимірюватиметься здатністю людини захистити своє майно, інтереси родини та власну гідність», — наголосив він.