Новий Цивільний кодекс: у Полтаві обговорили законопроєкт зі Стефанчуком

Документ уже ухвалено за основу, і зараз триває його підготовка до другого читання. За словами учасників зустрічі, саме цей етап — час для фахових пропозицій і перевірки того, як майбутні норми працюватимуть на практиці.

Нова редакція охоплює захист власності, сімейні відносини, спадщину, договори та приватність. Замість нинішніх шести книг у документі пропонують дев'ять. До кодексу планують включити сімейне та міжнародне приватне право, а окрему книгу присвятити публічності цивільних прав, зокрема питанням реєстрів.

«Цивільний кодекс стосується кожного з нас. Його оновлення визначатиме, як люди зможуть розпоряджатися своїм майном, домовлятися між собою та відстоювати порушені права», – зауважив начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич.

Серед ключових напрямів роботи – удосконалення захисту власності, правил добросовісного набуття майна та договірних відносин. Окремо прописані положення про відшкодування шкоди, завданої російською агресією. Для Полтавщини, де ворожі удари руйнують житло й підприємства, можливості правової допомоги постраждалим мають особливе значення.

У сімейному праві Руслан Стефанчук наголосив на найкращих інтересах дитини. У спадковому – на потребі враховувати цифрову спадщину. А розвиток штучного інтелекту, за його словами, вимагає сучасних підходів до інтелектуальної власності, захисту зображення, голосу та приватності людини.

Значну частину зустрічі відвели спілкуванню із залом: учасники могли напряму звернутися до спікера парламенту, висловити застереження й запропонувати власне бачення.

Однією з гострих тем стало «право на забуття» — як убезпечити людину від необґрунтованого втручання в її життя і водночас зберегти доступ до суспільно важливої інформації. У відповідях Голова ВРУ послався на європейські підходи до захисту персональних даних і консультації з медійними юристами. Порушували також питання доступу до реєстрів.

Щодо реєстрованих партнерств Руслан Стефанчук пояснив свою позицію: їхнє врегулювання має відбуватися окремим законом. А на запитання про залучення незалежних експертів запропонував надсилати конкретні пропозиції до проєкту.

Студентів і викладачів цікавили можливості молоді впливати на рішення громад і держави, а також роль сучасного науковця. Говорили про ініціативність, громадянську активність і поєднання фундаментальних досліджень із відповідями на технологічні виклики.

Окремо зупинилися на тому, як пояснювати законодавчі зміни людям. Для області та громад це практичне завдання: забезпечувати доступ до зрозумілої інформації, сприяти правовому просвітництву й діалогу з фахівцями.

«Дякую Руслану Стефанчуку за ґрунтовне представлення проєкту, особисту залученість і відкритість до складних запитань. Університетській спільноті Полтавщини та Сумщини – за змістовну дискусію. Досвід регіонів має бути врахований у цій роботі. Адже якість майбутнього кодексу вимірюватиметься здатністю людини захистити своє майно, інтереси родини та власну гідність», – підсумував Віталій Дяківнич.