Стефанчук у Полтаві обговорив новий Цивільний кодекс: що це змінить для людей

Зустріч відбулася в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Крім Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, у ній взяли участь народні депутати, викладачі, студенти та представники університетів Сумщини.

Документ уже ухвалено за основу, зараз триває підготовка до другого читання. За словами учасників, це саме той етап, коли ще можна вносити фахові пропозиції та прораховувати, як норми працюватимуть на практиці. Йдеться про захист власності, сімейні відносини, спадщину, договори й приватність.

«Цивільний кодекс стосується кожного з нас. Його оновлення визначатиме, як люди зможуть розпоряджатися своїм майном, домовлятися між собою та відстоювати порушені права», – зауважує начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич.

У проєкті пропонують дев'ять книг замість теперішніх шести. До кодексу хочуть включити сімейне та міжнародне приватне право, а окрему книгу присвятити публічності цивільних прав, зокрема питанням реєстрів.

Серед головних напрямів – посилення захисту власності, оновлення правил добросовісного набуття майна й договірних відносин. Прописані й положення про відшкодування шкоди, завданої російською агресією. Для Полтавщини, де ворожі удари руйнують житло та підприємства, правові механізми допомоги постраждалим мають особливе значення.

У сімейному праві Руслан Стефанчук наголосив на найкращих інтересах дитини. У спадковому – на потребі враховувати цифрову спадщину. А розвиток штучного інтелекту, на його думку, вимагає сучасних підходів до інтелектуальної власності, захисту зображення, голосу та приватності.

Значну частину зустрічі присвятили запитанням із зали. Присутні могли напряму звернутися до спікера парламенту, висловити застереження чи запропонувати власне бачення.

Однією з гострих тем стало «право на забуття»: як захистити людину від необґрунтованого втручання в її життя і водночас зберегти доступ до суспільно важливої інформації. Відповідаючи, голова ВРУ послався на європейські підходи до захисту персональних даних і консультації з медійними юристами. Піднімали й питання доступу до реєстрів.

Щодо реєстрованих партнерств Руслан Стефанчук висловив позицію: їх варто врегульовувати окремим законом. А тим, хто пропонує залучити незалежних експертів, порадив надсилати конкретні пропозиції до проєкту.

Студентів і викладачів цікавило, як молодь може впливати на рішення громад і держави та яка роль сучасного науковця. Говорили про ініціативність, громадянську активність і поєднання фундаментальних досліджень із відповідями на технологічні виклики.

Окремо обговорили, як пояснювати законодавчі зміни людям. Для області та громад це практичне завдання: забезпечити доступ до зрозумілої інформації, сприяти правовому просвітництву та діалогу з фахівцями.

«Дякую Руслану Стефанчуку за ґрунтовне представлення проєкту, особисту залученість і відкритість до складних запитань. Університетській спільноті Полтавщини та Сумщини – за змістовну дискусію. Досвід регіонів має бути врахований у цій роботі. Адже якість майбутнього кодексу вимірюватиметься здатністю людини захистити своє майно, інтереси родини та власну гідність», – підсумував Віталій Дяківнич.