У Полтавському краєзнавчому музеї з'явилася тактильна експозиція просто неба

Експозицію облаштували на шести стільницях. Вісім копій надрукували на 3D-принтері, а дев'яту — кахлю XVII–XVIII століть із зображенням битви лева з грифоном — відтворили майстри Опішнянської артілі. «Це таке поєднання традиційних методів роботи з глиною, а також сучасних методів оцифрування», — розповіла координаторка проєкту Олена Романенко.

Серед експонатів — фасад будівлі музею, фрагмент дверного полотна, майолікове панно, чотири писанки з колекції музею, сюжетна кахля та антропоморфна скульптура половця. Фасад обрали першим не випадково: сама будівля є пам'яткою архітектури національного значення. Музей розташований у колишньому приміщенні Полтавського губернського земства, зведеному у 1902–1908 роках за проєктом Василя Кричевського в стилі українського архітектурного модерну.

Окремі копії розповідають про різні періоди культурної спадщини Полтавщини. Писанки датуються кінцем XIX століття й раніше належали до зібрання Катерини Скаржинської — на них стилізовані рослинні та геометричні орнаменти. Антропоморфна скульптура половця XII — початку XIII століття в оригіналі сягає близько двох метрів заввишки, а тактильна копія значно менша й призначена для безпосереднього ознайомлення з формою.

Кожна стільниця має QR-код із переходом до додаткового медіаконтенту. Відвідувачам доступні аудіодескрипції, відео з перекладом українською жестовою мовою, описові матеріали та написи шрифтом Брайля. Також розробили віртуальний тур: на сайті Ukraine Open можна переглядати цифрові копії експонатів у панорамі та користуватися доступними медіаматеріалами, зокрема в окулярах віртуальної реальності — комплект таких окулярів у музею є. За задумом команди, ознайомитися з експозицією можуть люди з будь-якої точки світу.

Головна будівля музею з 2021 року закрита на реставрацію, тож заклад працює на подвір'ї та в невеликому виставковому просторі. Тактильна експозиція стала одним зі способів продовжити роботу й залучати відвідувачів навіть під час реконструкції.

До створення доступного контенту долучилися представники Полтавської обласної організації УТОС та УТОГ. Переклад відео українською жестовою мовою здійснювала перекладачка Світлана Баклицька, яка консультувалася зі спільнотою глухих щодо жестів, розміру елементів, фону та монтажу. Тексти аудіодескрипцій створювала Марина Бабець — філологиня й викладачка української мови та літератури з досвідом роботи у сфері культури.

За словами музейної працівниці Оксани Сулими, експозиція змінює традиційний принцип взаємодії з музейними предметами: тут дозволено торкатися копій, користуватися QR-кодами, слухати аудіо та переглядати відео без супроводу екскурсовода.

Організатори наголошують, що експозиція орієнтована не лише на людей із порушеннями зору чи слуху — тактильними копіями активно користуються діти та люди старшого віку. Для відвідувачів облаштували місця для сидіння, а на виставці є планшет для перегляду матеріалів.

Проєкт «Новий код Полтавського краєзнавчого. Доступність і рівність» реалізується за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Стійкість суспільства через культуру», у партнерстві з музеєм імені Василя Кричевського та за співпраці з Департаментом культури і туризму Полтавської ОВА. Під час реалізації проводили навчання для музейних працівників, а експозицію тестували за участі потенційних відвідувачів. Офлайн-презентація проєкту зібрала на території музею понад 100 людей.