Полтавська політехніка отримала понад 2 млн грн на нове наукове обладнання

У Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» показали, чим тепер досліджуватимуть суспільні, інженерно-технологічні питання, а також кібербезпеку та захист інформації.

Загалом університет отримав 9,8 млн грн додаткового державного фінансування на науку. Понад 2 млн грн із цієї суми пішли на 13 одиниць обладнання для трьох центрів колективного користування.

Як пояснила проректорка з наукової роботи, докторка технічних наук, професорка Олена Степова, гроші надійшли за підсумками державної атестації наукової діяльності закладів вищої освіти та наукових установ.

«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка пройшла успішну атестацію за трьома науковими напрямками, два із яких отримали категорію Б. Це інженерно-технологічний та суспільний напрями», — розповіла вона.

За словами Степової, 2 млн грн із 9,8 млн передбачили саме на нове обладнання та розвиток матеріально-технічної бази. Центрів, які ним користуватимуться, три: суспільний, інженерно-технологічний та з кібербезпеки і захисту інформації.

Серед того, що вже представили, — VR-шоломи, нейростимулятори, інтерактивна панель, програмно-апаратні комплекси та портативний купол зі сферичним дзеркалом. Це для досліджень психоемоційного стану, рівня тривожності та нейропсихологічних механізмів стресу.

Для інформаційної безпеки придбали пристрій для конфіденційних переговорів, акустичний генератор шуму та засіб активного захисту автоматизованих систем.

Інженерний напрям підсилили поляризаційним мікроскопом, цифровим молотком Шмідта, вимірювачем міцності будівельних матеріалів, тепловізором та приладом для вимірювання товщини захисного шару бетону.

«Наявність такого обладнання в нашому університеті дає можливість проводити існуючі проєкти, підсилювати матеріально-технічну базу існуючих наукових шкіл, які здійснюють інноваційну наукову діяльність, і створювати нові наукові напрямки», — сказала проректорка.

В університеті кажуть, що техніка працюватиме не лише на навчання, а й на прикладні дослідження та експертизи — у будівництві, промисловості, інформаційній безпеці та для вивчення психологічної стійкості фахівців екстремальних професій. За словами Степової, результати цих досліджень мають працювати на розвиток університету та держави.