«Закон про п'ять колосків»: як він нищив Полтавщину у 1932–1933 роках

Полтавська історикиня, докторка наук Людмила Бабенко пояснює: документ з'явився у розпал примусової колективізації, коли влада посилювала контроль над хлібозаготівлями. Держава потребувала ресурсів для індустріалізації, тож навіть після завершення колективізації очікуваного зерна не отримала — урожай 1932 року був низьким, а плани не зменшували. Для їх виконання створювали комісії та бригади партійців, які вилучали зерно з колгоспів.

Народна назва «п'ять колосків» з'явилася через те, що людей карали навіть за жменю підібраних після жнив колосків. «Хліб віддавали державі, а селянам його майже не залишалося. Люди, здебільшого діти, йшли на скошені поля збирати колоски, щоб вижити. Але це вважалося державною або колгоспною власністю, і за це дуже жорстоко карали», — розповідає Бабенко.

Із серпня 1932 року, коли закон почали застосовувати, ситуація на селі лише погіршилася. Уже восени влада запровадила натуральні штрафи: за невиконання плану хлібозаготівель у селян реквізували всі їстівні запаси. Це призвело до голодної осені та зими, а 1933 року переросло в катастрофу з масовою смертністю від голоду та хвороб.

Полтавщина опинилася серед найбільш постраждалих регіонів. Історики пов'язують це з тривалим селянським опором більшовицькій владі. «Голодомор став тим, що остаточно зламало хребет українському селянству. Відбулося так зване розселянювання України», — зазначає науковиця, додаючи, що люди втрачали сенс працювати, а врожайність падала, що зафіксовано в архівних документах, зокрема донесеннях чекістів.

За оцінками дослідників, жертвами Голодомору на історичній Полтавщині стали близько 800 тисяч — 1 мільйон людей. Найбільше постраждали Кобеляцький район (загинуло близько 36% населення), Решетилівський (34,5%), Глобинський (33%), Котелевський (30%), Шишацький (22,5%). В інших районах смертність сягала 10–20%.

Регіон був одним із центрів спротиву колективізації: селяни відмовлялися працювати, вимагали припинити вилучення зерна. Архівні фото зафіксували «червоні обози» — вози з зерном, які вивозили з сіл попри голод. 2006 року Верховна Рада визнала Голодомор геноцидом українського народу, а пам'ять жертв вшановують щороку в четверту суботу листопада.