Понад 150 полтавців повідомили про відчутні поштовхи: подробиці землетрусу на Полтавщині

·409 слівредакція
Понад 150 полтавців повідомили про відчутні поштовхи: подробиці землетрусу на Полтавщині

Після підземних поштовхів 22 вересня на Полтавщині зафіксували 157 звернень від людей, які відчули коливання. Руйнувань немає, а інтенсивність у житлових районах була в межах безпечних значень.

Про це повідомили у Головному центрі спеціального контролю. Охочі можуть розповісти про відчутні коливання через онлайн-сервіс центру — саме ці свідчення допомогли підтвердити, що руйнівних наслідків на Полтавщині не було. Крім того, зібрані дані дали змогу скоординувати дії з рятувальниками, щоб ті могли оперативно відреагувати на можливі руйнування.

За інформацією фахівців, перший землетрус магнітудою 4,2 стався близько 12:49 на глибині 3 кілометрів у Мачухівській громаді. Другий поштовх, який назвали афтершоком, зафіксували приблизно о 14:08. Його магнітуда — 2,5, а джерело лежало на глибині 5 кілометрів. Цей повторний поштовх відчули лише прилади.

Голова Мачухівської громади Валерій Білокінь розповів, що до сільради місцеві жителі щодо землетрусу не зверталися, повідомлень про руйнування чи жертви не надходило. «Я в цей момент був у себе в кабінеті, то відчутний був поштовх. І я думав, що щось зі мною сталося. Але коли вийшов у коридор, то всі з кабінетів вийшли і теж таке саме відчуття в них було, що був якийсь поштовх», — поділився він.

Вдома коливання відчула й Людмила Овсій, яка переїхала до Мачухівської громади із Запоріжжя. «По-перше, задрижав дім. Я подумала, вибух. Але так як я вибухи в Запоріжжі чула і відчувала дуже, навіть поруч, то це трохи не схоже було. А дім задрижав», — розповіла жінка.

Звернення очевидців збирають не для статистики. Прилади фіксують фізичну силу поштовху — магнітуду, але мережа обладнання не настільки щільна, щоб охопити кожен будинок. Саме тому свідчення людей дають науковцям змогу визначити реальну інтенсивність землетрусу, оцінити його фактичні наслідки на поверхні та побудувати детальні карти струшування. А інженери можуть використовувати ці дані для коригування архітектурних проєктів — щоб перевірити, у яких будинках поштовхи відчувалися сильніше, і підвищити безпеку будівель на майбутнє.

Читайте також