У Полтаві обговорили новий Цивільний кодекс: що зміниться для людей

Зустріч відбулася в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Крім голови парламенту, до розмови долучилися народні депутати, викладачі, студенти та представники університетів Сумщини.

Документ уже ухвалено за основу, тепер його готують до другого читання. За словами учасників, саме зараз час для фахових пропозицій і перевірки того, як майбутні норми працюватимуть на практиці. Йдеться про захист власності, сімейні відносини, спадщину, договори та приватність.

«Цивільний кодекс стосується кожного з нас. Його оновлення визначатиме, як люди зможуть розпоряджатися своїм майном, домовлятися між собою та відстоювати порушені права», — зауважив начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич.

У новій редакції пропонують дев'ять книг замість нинішніх шести. До кодексу планують включити сімейне та міжнародне приватне право, а окрему книгу присвятити публічності цивільних прав, зокрема питанням реєстрів.

Серед ключових напрямів — удосконалення захисту власності, правил добросовісного набуття майна та договірних відносин. Є в проєкті й положення про відшкодування шкоди, завданої російською агресією. Для Полтавщини, де ворожі удари руйнують житло й підприємства, це питання має особливе значення.

У сімейному праві Руслан Стефанчук наголосив на найкращих інтересах дитини. У спадковому — на потребі враховувати цифрову спадщину. А розвиток штучного інтелекту, на його думку, вимагає сучасних підходів до інтелектуальної власності, захисту зображення, голосу та приватності людини.

Значну частину зустрічі присвятили спілкуванню із залом. Охочих звернутися до спікера парламенту, висловити застереження чи запропонувати власне бачення було чимало.

Однією з гострих тем стало «право на забуття»: як убезпечити людину від необґрунтованого втручання в її життя й водночас зберегти доступ до суспільно важливої інформації? У відповідях голова ВРУ послався на європейські підходи до захисту персональних даних і консультації з медійними юристами. Питали й про доступ до реєстрів.

Щодо реєстрованих партнерств Руслан Стефанчук висловився окремо: на його думку, це питання має врегульовувати окремий закон. А тим, хто пропонував залучити незалежних експертів, порадив надсилати конкретні пропозиції до проєкту.

Студентів і викладачів цікавили також можливості молоді впливати на рішення громад і держави та роль сучасного науковця. Говорили про ініціативність, громадянську активність і поєднання фундаментальних досліджень із відповідями на технологічні виклики.

Окремо зупинилися на тому, як пояснювати законодавчі зміни людям. Для області та громад це практичне завдання — забезпечувати доступ до зрозумілої інформації, сприяти правовому просвітництву й діалогу з фахівцями.

«Дякую Руслану Стефанчуку за ґрунтовне представлення проєкту, особисту залученість і відкритість до складних запитань. Університетській спільноті Полтавщини та Сумщини — за змістовну дискусію. Досвід регіонів має бути врахований у цій роботі. Адже якість майбутнього кодексу вимірюватиметься здатністю людини захистити своє майно, інтереси родини та власну гідність», — підсумував Віталій Дяківнич.