На Марсі були виявлені сліди, що вказують на наявність великої кількості органічних сполук. Дослідження, проведені в кратері Єзеро, вказують на те, що скелі там колись були омити рідкою водою. Хоча проста присутність органічних сполук не означає, що на Червоній планеті існувало життя, вчені зазначають, що це може надати цінну інформацію про стародавні марсіанські екосистеми.
Марсохід Perseverance розпочав свою місію на Марс у 2020 році. Місце приземлення, кратер Єзеро, вибрано не випадково – там чітко видно залишки колишнього гирла річки. Вчені припустили, що наявність текучої води може свідчити про існування органічних речовин і навіть вказувати на місця, де могло існувати життя на Червоній планеті. Дослідження, опубліковане в журналі «Science», свідчить про те, що на Марсі може бути більше органічних речовин, ніж ми вважали раніше.
Ніша для життя
Предметом дослідження є камені з дна кратера Єзеро, куди спочатку приземлився марсохід Perseverance. Вимірювальні прилади зафіксували там цікаве явище – дно скельної формації утворилося з магматичних порід, побудованих з охолодженої лави, яка мала чіткі ознаки контакту з водою.
За словами авторів дослідження, вивержена порода містила мінерали та хімічні сполуки, такі як карбонати та солі, незвичні для цього типу порід. Швидше за все, їх занесли туди річкові хвилі, які вирізали дно кратера і відклали розчинені мінерали в порожніх місцях, придатних для живих організмів. Дані з деяких точок показують, що органічні сполуки були присутні в деяких із цих ніш.
Проте вчені наголошують, що існування органічних сполук не є прямим доказом існування життя. Вони також можуть утворюватися в результаті інших процесів, які не потребують діяльності живих організмів.
Кратер Єзеро, знімок зроблений марсоходом PerseveranceНАСА
ШЕРЛОК на стежці
Мінерали були виявлені за допомогою приладу SHERLOC, встановленого на роботизованій руці. Одним із ключових елементів є спектрометр комбінаційного розсіювання, який використовує певний тип флуоресценції для пошуку та ідентифікації органічних сполук і аналізу їх розподілу в гірському матеріалі. Завдяки йому вчені можуть дізнатися, як сполуки збереглися в тому чи іншому місці.
Бетані Ельманн з Інституту космічних досліджень Кека, співавторка дослідження, зазначає. що «можливості мікроскопічного зображення SHERLOC відкрили двері для розшифровки часових шкал стародавніх марсіанських екосистем».
Коли марсохід прямував до дельти, він взяв кілька зразків магматичних порід, змінених водою. Марк Сефтон з Імперського коледжу Лондона, співавтор дослідження, сподівається, що одного разу ці зразки потраплять на Землю.
«Ми зможемо поглянути на докази існування рідкої води та органічних речовин і побачити, чи були марсіанські умови придатними для життя в давнину».
Марсохід Perseverance досліджує кратер Джезеро на МарсіNASA/JPL-Caltech/ASU/MSSS
Основне джерело фото: НАСА
