Пилові бурі на планеті VHS 1256 b були зняті космічним телескопом Джеймса Вебба. Вчені помітили, що в бурхливій атмосфері далекого світу постійно кружляють силікатні частинки, схожі на пісок і пил. За одне спостереження дослідникам вдалося зібрати рекордну кількість інформації про планету.
Серед об’єктів, які спостерігав космічний телескоп Джеймса Вебба, багато позасонячних планет. Один знаходиться на відстані 40 світлових років, VHS 1256 b, гігантський коричневий карлик, де один рік дорівнює 10 000 земних років. Як показало дослідження, проведене за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба, атмосфера цього далекого світу зберігає багато таємниць.
Далеко від зірок
Спостереження за VHS 1256 b проводилися за допомогою вимірювальних приладів інфрачервоного та ближнього інфрачервоного діапазонів. На основі цього були складені спектри випромінювання планети, що вказують на те, які речовини присутні в атмосфері світу. Вчені змогли безпосередньо спостерігати планету, оскільки вона обертається навколо двох холодних зірок на відстані, що в чотири рази перевищує Плутон від Сонця.
«Це робить її чудовою мішенню для Вебба», — пояснила Бріттані Майлз з Університету Арізони, провідний автор дослідження. – Світло, відбите планетою, не змішується зі світлом зірок.
Незважаючи на значну віддаленість від зірок, високо в атмосфері VHS 1256 b спостерігається висока температура – до 830 градусів Цельсія. Спостереження показали, що існують також гарячі силікатні хмари, що складаються із зерен різного розміру.
«Дрібніші силікатні зерна можуть бути схожі на крихітні частинки диму», — прокоментувала співавтор дослідження Бет Біллер з Единбурзького університету. – А більші, навпаки, можна порівняти з дуже гарячими крихітними піщинками.
Планета VHS 1256 b – бачення художникаNASA/ESA/CSA/Джозеф Олмстед (STScI)
Підліткові шторми
Протягом 22-годинного дня атмосфера планети постійно піднімається, змішується та зміщується, штовхаючи гарячий кам’янистий матеріал угору та штовхаючи холодніший матеріал вниз. Отримані в результаті зміни яскравості настільки драматичні, що це перший подібний планетарний об’єкт зі змінною масою, який ми спостерігали.
Звідки ці бурхливі явища? Однією з причин може бути молодий вік планети. Він досить молодий в астрономічному відношенні, всього 150 мільйонів років з моменту свого утворення. Цілком можливо, що з часом стане холодніше, і хмарне небо зміниться на ясне. Виявленню силікатних штормів могла сприяти низька гравітація VHS 1256 b, яка дозволяє хмарам підніматися високо, де їх можна побачити в телескоп.
Вода, чадний газ і пісок
В атмосфері VHS 1256 b також були виявлені сліди води, метану та чадного газу, а також ознаки вуглекислого газу. Це найбільша кількість молекул, знайдених одночасно на планеті за межами нашої Сонячної системи.
«Жоден інший телескоп не ідентифікував стільки характеристик однієї цілі одночасно», — пояснив Ендрю Скемер з Каліфорнійського університету в Санта-Крус, співавтор дослідження. – В одному спектрі від Вебба ми бачимо багато частинок, які детально описують динамічні хмари та погодні системи планети.
Біллер додав: «Після кількох годин спостереження ми отримали дані, потенціал яких здається безмежним». Проте дослідники знають, що попереду у них ще багато роботи.
«Ми ідентифікували силікати, але для того, щоб зрозуміти, які розміри та форми зерен складають ті чи інші хмари, потрібні подальші дослідження», — сказав Майлз. «Ця планета ще не сказала свого останнього слова, і це лише початок великого моделювання, яке допоможе нам розшифрувати всі дані».
Дзеркало телескопа Джеймса ВеббаPAP/Reuters/Adam Ziemienowicz
Основне джерело фото: NASA/ESA/CSA/Джозеф Олмстед (STScI)
