Білосток. У палаці Браницьких археологи виявили фрагмент підлоги XV-XVI ст.

Почалося це у 2019 році, коли під час георадарного дослідження виявилося, що у парадному дворику перед палацом Браницьких, а точніше між колонадою та боковим входом у будівлю, є аномалія щільності ґрунту. Це може свідчити про те, що під землею є деякі залишки старих будівель.

Під час археологічних досліджень, які почалися у вівторок (13 вересня), це виявилося правдою.

– Контур цієї аномалії виявився дуже міцною підлогою з глини та польового каміння, на яку можна було підтримувати конструкцію дерев’яних стін, – розповідає доктор хаб. Мацей Карчевський з Білостоцького університету.

Читайте також: На палаці Браницьких стояла «Патріотична лавка», згоди консерватора пам’яток ніхто не питав.

Оскільки в цьому місці знайдено горщикові кахлі XV-XVI ст.(так називається найдавніший вид пічної кахлі), то виявлений фрагмент підлоги можна датувати XV-XVI ст. Це означає, що поверх, ймовірно, був частиною найдавнішого садибного комплексу в цьому місці, тобто садиби Рачковичів – перших власників білостоцьких маєтків.

– Планування та планування садибного комплексу досі були абсолютно невідомі. Розміри цієї аномалії вказують на те, що це мала бути велика будівля, а плитка, знайдена в цьому місці, може свідчити про те, що це могла бути будівля, розташована ближче до панського будинку – наголошує Карчевський.

Траншею зробили на фрагменті п’ять на п’ять метрів. Роботи є результатом угоди між трьома університетами в Білостоку.

Дослідження організовує та фінансує Білостоцький медичний університет, розташований у палаці. Науковці з Білостоцького університету проводять археологічні роботи і візьмуть участь у аналіз історичної рослинності. Тоді як проф. Пьотр Банашук з Білостоцького технологічного університету виконає додаткові свердловини, які дозволять ідентифікувати детальну стратиграфію антропогенних шарів.

Оскільки археологи одразу знайшли підлогу 15-16 століть, значить, у землі немає фрагментів будівель 17-18-19 століть.

– Швидше за все, це ефект упорядкування території ще під час російського поділу чи в міжвоєнний період, – наголошує доктор. Карчевський.

З цих «пропущених» трьох століть, однак, керамічні плитки часів двору Пйотра Весьоловського молодшого, встановлені близько 1570 р., скляна посудина і т.зв. боратин. Це мідний шельг короля Яна Казимира.

– Крім того, у тій частині розкопу, де немає підлоги і ведуться роботи, виявлено сліди доісторичного поселення. Найдавнішою знайденою реліквією є мезолітичний стилус, тобто інструмент із кременю для роботи з твердим матеріалом. На мою думку, воно походить за п’ять-сім тисяч років до нашої ери, – наголошує археолог.

Під час робіт виявлено сліди раннього залізного віку т. зв культура лінійної кераміки.

Карчевський каже, що це була популяція, яка брала участь в етногенезі слов’ян, але визнана в сучасній Білорусі, а Підляшшя було західною периферією територій, де воно розселилося.

– На місці сьогоднішнього подвір’я палацу вони мали своє поселення, табір, – розповідає археолог.

Поки що траншея має глибину 70-80 сантиметрів. Дослідження триватиме два тижні та носить опитувальний характер. Як повідомляв раніше Медичний університет Білостока, вони коштуватимуть близько 20 тисяч. злотий. Знахідки, відповідно до дозволу, виданого Підляським реставратором пам’яток на виконання цих робіт, підуть до Музею історії медицини та фармації Медичного університету в Білостоку.

Палац і сад Браницьких у Білостоці є одним із найбільш репрезентативних місць у місті та регіоні. Початки палацово-садового комплексу сягають XVI ст. За правління гетьмана Яна Клеменса Браницького у 18 столітті місце досягло найбільшого розквіту. На той час у Білостоку був один із найкрасивіших барокових садів у Польщі та навіть у Європі.