6 вересня ми відзначаємо День боротьби з прокрастинацією, тобто постійно відкладаємо свої обов’язки на потім. Це не те саме, що проста лінь. Хоча це ще не класифіковано як медичний стан, воно має емоційне походження, і вчені вважають, що воно навіть може призвести до депресії. – Проблема починається, коли затримка виконання завдань впливає на наше самопочуття або продуктивність на роботі, в школі чи університеті, – каже доктор Марек Випих з Лабораторії візуалізації мозку Польської академії наук.
Вам належить виконати важливе завдання. З самого ранку ви припускали, що почнете з ними о 19. Година наближається, але ви відчуваєте, що з кожною хвилиною вам більше не хочеться. Адже сьогодні ви вирішили відпочити, наприклад з черговими серіями улюбленого серіалу. Я виконаю завдання завтра – ви обіцяєте собі. Ситуація ще не надто велика, адже дедлайн п’ятниця, а це лише понеділок.
Хіба що наступного дня ви знову відкладаєте роботу. Через два дні – також. Зрештою, ви починаєте завдання за день до крайнього терміну. Вам стає краще, але затримка позначається на якості вашої роботи.
Прокрастинація
6 вересня в Польщі відзначають день боротьби з цим явищем. Це явище може стосуватися будь-якої сфери життя: навчання, роботи чи приватної сфери, і полягає в навмисному відкладенні завдань і обов’язків, незважаючи на відчуття, що затримка їх виконання може погіршити ситуацію. Прокрастинація приносить вам миттєве задоволення, тому що відкладення справ дає вам відчуття полегшення та можливість провести час приємніше. Однак повернення до відкладених завдань пізніше викликає вищий рівень стресу, а також підвищення тиску.
– Зазвичай ми відкладаємо на потім справи, які нам не подобаються, а також ті, які викликають у нас стрес чи тривогу. Перфекціонізм часто сприяє прокрастинації. Люди, які бояться, що вони не виконають завдання достатньо добре, також схильні відкладати роботу, – пояснює доктор Марек Випих з Лабораторії візуалізації мозку Інституту експериментальної біології. Марцелі Ненці PAS. – Імпульсивні люди теж схильні до прокрастинації. А оскільки імпульсивність певною мірою генетично обумовлена, дослідження показують, що ризик прокрастинації також частково генетичний, зазначає він.
Експерт додає, що від регулярних відкладень діяльності найчастіше страждають люди, які в певному сенсі можуть собі це дозволити. – Немає обертів, є другі семестри, – люблять повторювати студенти, серед яких надзвичайно поширена прокрастинація, яку ще називають синдромом студента. І вони мають рацію, тому що в них невиконання завдання або його виконання із запізненням не призводить до таких серйозних наслідків, як у працюючих людей, каже доктор Випич.
Прокрастинація і депресія
За оцінками, проблема прокрастинації хвилює багатьох людей. – За приблизними підрахунками, тенденція до завідомо відкладених обов’язків стосується приблизно 15-20 відсотків суспільства. Проблема починається, коли затримка виконання завдань впливає на наше самопочуття чи продуктивність на роботі, у школі чи університеті, – підкреслює д-р Wypych.
Крім найбільш очевидних наслідків, таких як загроза перевищення терміну, прокрастинація може також мати довгострокові наслідки. Доктор Марек Випих перелічує серед них проблеми з самоприйняттям і навіть депресію. Це також працює навпаки – люди, які борються з депресією, як правило, частіше зволікають.
– Слід також пам’ятати, що це явище стосується не лише завдань з навчання чи роботи, а й, наприклад, відкладення візитів до лікаря. Задіяний тут механізм також пов’язаний зі страхом. Якщо ми підозрюємо захворювання, але боїмося діагнозу, ми свідомо уникаємо консультації у спеціаліста. Коли ми нарешті йдемо до цього, іноді вже пізно, – наголошує науковець.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Новий навчальний рік і для українських дітей у Польщі. Психолог про виклики
Як боротися з прокрастинацією?
Люди, які схильні відкладати завдання, часто звертаються на тренінги з тайм-менеджменту. Однак експерт ПАН вважає, що це рішення, яке може принести лише тимчасове покращення. Він зосереджується на самій прокрастинації, а не на емоціях, що лежать в основі проблеми. – У довгостроковій перспективі психотерапія була б набагато ефективнішою, і кілька досліджень на даний момент свідчать про те, що найефективнішою терапією є когнітивно-поведінковий підхід, – каже д-р Wypych.
Ви також можете боротися зі схильністю до прокрастинації самостійно. – Важливо спробувати полегшити емоційний тягар завдань, які ми маємо виконати. Один із способів – розбити їх на менші частини. Наприклад: студент може боятися необхідності писати дипломну роботу. Але написати розділ або дві сторінки легше приручити, – пояснює доктор Випич. — Не варто відмовлятися і від задоволення. Бачення винагороди чи відпочинку, який чекає на нас після закінчення роботи, може бути дуже корисним, – додає він.
Тим, хто пристрасний до дій, спеціалісти радять чітко розставити пріоритети на день, прибрати з робочого місця відволікаючу техніку, як-от телевізор чи телефон, і приступити до найскладнішої частини завдання.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Що їсти, щоб мозок надовго залишався молодим? Гарвардський дієтолог каже, що це «вітамін номер 1»
Основне джерело фото: Shutterstock